Рухова активність як детермінанта формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення України

  • Іван Заюков Вінницький національний технічний університет
  • Олександр Кобилянський Вінницький національний технічний університет
  • Ольга Пінаєва Вінницький державний педагогічний університет
Ключові слова: рухова активність, знання, цінності, культура, здоров’я, гіподинамія, важкість праці

Анотація

Актуальність дослідження пов’язана з високим рівнем захворюваності, смертності та низькою тривалістю життя економічно активного населення України, зокрема зайнятого. Ця проблема не тільки демографічна, соціально-економічна, медична, але й педагогічна. Саме на педагогіку (в аспекті виховного процесу) нині варто робити потужний наголос, адже саме вона дозволяє своїми засобами сформувати культуру здоров’я людини (учня, студента, аспіранта, працівника тощо). Тобто, виникає необхідність за допомогою реалізації ефективних освітніх програм сформувати культуру самозбереження здоров’я зайнятого населення України, що розглядається нами як найважливіша її детермінанта в напрямку підвищення рівня рухової активності, культури промислової безпеки, зміни способу життя. Крім того, формування культури здоров’я громадян розглядається як фундаментальна складова процесу освітнього виховання. Невирішеною задачею залишається підвищення рівня рухової активності як важливої детермінанти культури здоров’я в аспекті його самозбереження з урахуванням освітніх компонент.

Метою статті є дослідження проблеми формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення України в напрямку підвищення рівня його рухової активності.

Актуалізована проблема високого рівня захворюваності, смертності та низької тривалості життя в Україні. Зроблено наголос на важливості її розв’язання шляхом проведення ефективної державної освітньої політики, зокрема шляхом реалізації програм рухової активності. Проаналізовано питому вагу працездатного населення, яке має давню хворобу, або проблему зі здоров’ям в загальній структурі населення в окремих країнах світу, зокрема в Україні. Узагальнено результати досліджень вітчизняних та іноземних вчених щодо змісту поняття «культура здоров’я». Запропоновано авторське визначення терміна «культура здоров’я» з урахуванням аспектів його самозбереження і важливості рухової активності. Стверджено, що важливим елементом культури здоров’я є його самозбереження та активність людини в усіх сферах життєдіяльності. Розраховано індекс розповсюдження недостатньої фізичної активності в окремих країнах світу порівняно з Україною. Наведено механізм погіршення здоров’я в зв’язку з низьким рівнем рухової активності. Розглянуто виробничий фактор трудового процесу – «загальні енерговитрати організму» та його можливий вплив на формування культури здоров’я на виробництві. Доведено, що підвищити рівень рухової активності, яка розглядається як детермінанта формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення, можна шляхом оволодіння знаннями, які мають ґрунтуватись на трьох компонентах: мотиваційно-ціннісному, змістовно-операційному, емоційно-вольовому. Запропоновано рекомендації щодо підвищення рівня рухової активності в напрямку формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення України. Доведено, що чим свідоміше людина буде ставитись до власного здоров’я, чим вищим буде рівень її рухової активності, чим самостійніше і ефективніше вона буде засвоювати знання, тим вищою буде її культура здоров’я.

Біографії авторів

Іван Заюков, Вінницький національний технічний університет

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри безпеки життєдіяльності та педагогіки безпеки

Олександр Кобилянський, Вінницький національний технічний університет

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності та педагогіки безпеки

Ольга Пінаєва, Вінницький державний педагогічний університет

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та професійної освіти

Посилання

Antonova, O. Ye. (2011). Zdoroviazberihaiucha kompetentnist osobystosti yak naukova problema (analiz poniattia). URL: http://eprints.zu.edu.ua/8333/.

Apanasenko, G. L. (2002). Medicinskaya valeologiya (sanologiya): izbrannye lekcii. URL: http://ir.nmapo.edu.ua:8080/jspui/bitstream/lib/2459/1/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%20%D0%B2%D0% B0%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F 2002.pdf.

Bozhyk, M. V. (2015). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv do rozvytku kultury zdorovia uchniv zahalnoosvitnoi shkoly. URL: nuwm.edu.ua›ogholoshennja›ogholoshennja.

Izbash, L. M. (2017). Formuvannia kultury zdorovia u systemi fizychnoho vykhovannia studentiv politekhnichnoho koledzhu. URL: https://nauka.udpu.edu.ua/dysertatsiya-31/.

Kapranova, H. V. (2010). Formuvannia kultury zdorovia u starshoklasnykiv ahalnoosvitnoi shkoly promyslovoho mista. URL: www.irbis-nbuv.gov.ua ›irbis_nbuv › cgiirbis_64.

Kobylianskyi, O. V. (2012). Teoretyko-metodychni osnovy navchannia bezpeky zhyttiediialnosti studentiv ekonomichnykh spetsialnostei u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Vinnytsia: VNTU.

Kobylianskyi, O. V., & Zaiukov, I. V. (2016). Pedahohichni ta sotsialno-ekonomichni aspekty samozberezhennia zdorovia zainiatoho naselennia Ukrainy. Pedahohika bezpeky, 1, 59–66.

Kuznietsova, O. T. (2018). Metodychna systema zastosuvannia ozdorovchykh tekhnolohii u protsesi fizychnoho vykhovannia studentiv. URL: https://npu.edu.ua › file › Avtoreferat_Kuznietsova.

Lavrentiev, O. M. (2017). Rukhova aktyvnist zaporuka zdorovoho sposobu zhyttia. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/20691/1/Lavrentiev_Butok_Sokol.pdf.

Ofitsiinyi sait Instytutu demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Evoliutsiia tryvalosti zhyttia». URL: https://idss.org.ua/conference.

Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Kruhlyi stil na temu: «Peremohty smert: kliuchovi chynnyky, shcho vplyvaiut na tryvalist zhyttia ukraintsiv». URL: https://rada.gov.ua/news/Novyny/172805.html.

Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 9 liutoho 2016 r. № 42/2016 «Pro natsionalnu stratehiiu z ozdorovchoi rukhovoi aktyvnosti v Ukraini na period do 2025 roku «Rukhova aktyvnist – zdorovyi sposib zhyttia – zdorova natsiia». URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/42/2016/paran14#n14.

Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 08.04.2014 r. № 248 «Pro zatverdzhennia Derzhavnykh sanitarnykh norm ta pravyl «Hihiienichna klasyfikatsiia pratsi za pokaznykamy shkidlyvosti ta nebezpechnosti faktoriv vyrobnychoho seredovyshcha, vazhkosti ta napruzhenosti trudovoho protsesu». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14.

Ofitsiinyi sait Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia. Problema ozhyrenyia v Evropeiskom rehyone VOZ y stratehyy ee reshenyia. URL: http://www.euro.who.int/data/assets/pdf_file/0011/74747/ E90711R.pdf.

Stepurko, T. H. (2018). Indeks zdorovia. Ukraina–2018: Rezultaty zahalnonatsionalnoho doslidzhennia. URL: http://health-index.com.ua/zvit_index_2018_ukr.pdf.

Tolok, V. S. (2018). Vynyknennia, rozvytok ta metody zapobihannia hipokinezii vnaslidok naukovo-tekhnichnoho prohresu. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/3.3/41.pdf.

Zaiukov, I. V., Puhach, V. M., & Kobylianskyi, O. V. (2019). Formuvannia kultury zdorovia maibutnikh menedzheriv u zakladakh vyshchoi osvity. Pedahohika bezpeky, 1, 16–24.

Опубліковано
2019-12-23
Як цитувати
[1]
І. Заюков, О. Кобилянський, і О. Пінаєва, Рухова активність як детермінанта формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення України, ПБ, vol 4, № 2, с. 112-122, Груд 2019.
Розділ
Статті