Формування ергономічної культури майбутніх фахівців як чинника безпеки та продуктивності праці

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31649/2524-1079-2026-11-1-097-110

Ключові слова:

ергономічна культура, майбутні фахівці, ергономіка, безпека праці, продуктивність праці, організація робочого місця

Анотація

В статті досліджується проблема формування ергономічної культури майбутніх фахівців як важливого чинника убезпечення праці, збереження здоров’я та підвищення продуктивності професійної діяльності в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. Обґрунтована актуальність створення безпечного, комфортного та ефективного виробничого середовища в контексті зростання інтенсивності праці, цифровізації та впровадження інноваційних технологій. Розглянуто сутність ергономіки як міждисциплінарної науки, що вивчає взаємодію людини з елементами виробничого середовища та спрямована на адаптацію умов праці до фізіологічних і психофізіологічних можливостей працівника.

Метою статті є дослідження особливостей формування ергономічної культури майбутніх фахівців як чинника убезпечення праці та підвищення продуктивності професійної діяльності, а також аналіз основних ергономічних факторів організації робочого середовища.

Проаналізовані основні ергономічні фактори, зокрема організація робочого місця, освітлення, мікроклімат, інформаційне навантаження і режими праці та відпочинку, що безпосередньо впливають на рівень працездатності, концентрації уваги й ефективність трудової діяльності. Встановлено, що раціональна організація робочого простору сприяє зниженню професійної втоми, профілактиці захворювань опорно-рухового апарату та підвищенню продуктивності праці. Акцентовано увагу на потребі в формуванні в майбутніх фахівців практичних навичок застосування ергономічних принципів у професійній діяльності. На основі аналізу наукових досліджень запропоновано рекомендації щодо інтеграції ергономічних знань у процес професійної підготовки. Окреслено перспективи розвитку ергономіки в умовах цифрового середовища, використання штучного інтелекту та гібридних форматів організації праці. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розвитком ергономічних рішень у цифровому та автоматизованому робочому середовищі.

Біографії авторів

Інна Віштак, Вінницький національний технічний університет

Кандидат техн. наук, доцент

Анна Яремчук, Вінницький національний технічний університет

Студентка групи МВКД-23б, факультет менеджменту та інформаційної безпеки

Софія Глухова, Вінницький національний технічний університет

Студентка групи МФКД-23б, факультет менеджменту та інформаційної безпеки

Посилання

Amelia, P. C., & Ramadhani, H. R. (2024). Optimizing workplace and employee safety through ergonomics: A scoping review. SHS Web of Conferences, 189, 01007. https://doi.org/10.1051/shsconf/202418901007

Dul, J., Bruder, R., Buckle, P., Carayon, P., Falzon, P., Marras, W. S., Wilson, J. R., & van der Doelen, B. (2012). A strategy for human factors/ergonomics: Developing the discipline and profession. Ergonomics, 55(4), 377–395. https://doi.org/10.1080/00140139.2012.661087

Hedge, A. (2016). Ergonomic workplace design for health, wellness, and productivity. CRC Press.

International Ergonomics Association. (2026). What is ergonomics? https://iea.cc/what-is-ergonomics/

Kelley, J. F. (2012). Chapanis, Alphonse. In R. W. Rieber (Ed.), Encyclopedia of the history of psychological theories. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-0463-8_408

Konz, S. (2008). Work design: Occupational ergonomics (7th ed.). CRC Press. https://doi.org/10.1201/9780203733714

Korhan, O., Fallaha, M., Çınar, Z. M., & Zeeshan, Q. (2022). The impact of Industry 4.0 on ergonomics. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.108864

Li, C., & Wang, Y. (2024). Digital transformation and enterprise resilience: Human-centric approach. PLOS ONE, 19(7), e0305615. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0305615

Maliarchuk, N. (2025). Effective employee adaptation as a basis for enterprise productivity. Economic Horizons. https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(31).2025.330812 [in Ukrainian]

Marková, P., & Škurková, K. L. (2023). The impact of ergonomics on quality of life in the workplace. System Safety, 5(1), 121–129. https://doi.org/10.2478/czoto-2023-0014

Montalti, M., et al. (2025). Ergonomics and design for safety: A scoping review and bibliometric analysis. Safety Science, 185, 106799. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2025.106799

Mottaghi, Z., Halvani, G., Jambarsang, S., & Mehrparvar, A. H. (2024). Effect of ergonomic intervention on cognitive function of office workers. Indian Journal of Occupational and Environmental Medicine, 28(4), 267–271. https://doi.org/10.4103/ijoem.ijoem_213_22

Murrell, K. F. H. (1965). Ergonomics: Man in his working environment. Chapman & Hall.

Ndlovu, I. F., & Gupta, K. (2025). Ergonomics interventions in automotive manufacturing for improving performance and well-being. Engineering Proceedings, 114(1), 7. https://doi.org/10.3390/engproc2025114007

Pensar, H., & Rousi, R. (2023). The resources to balance: Exploring remote employees’ work-life balance through the lens of conservation of resources. Cogent Business & Management, 10(2). https://doi.org/10.1080/23311975.2023.2232592

Plaza, G., et al. (2025). Ergonomics/human factors in the era of smart industry 4.0/5.0. Management Systems in Production Engineering, 229–238. https://doi.org/10.2478/mspe-2025-0022

Protasenko, O., & Mygal, G. (2023). Ergonomics 4.0: Digitalization problems and overcoming them. Municipal Economy of Cities, 3, 177–182. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-3-177-182-188

Sabauri, T. (2024). Conceptual aspects of cognitive ergonomics and job design. Human Resources Management and Services, 6(3). https://doi.org/10.18282/hrms.v6i3.3478

Stack, T., & Ostrom, L. T. (2023). Occupational ergonomics: A practical approach. Wiley.

Sybirnyi, A. V., Reshetylo, L. I., & Sybirna, R. I. (2025). Ergonomic aspects of safety expertise and occupational hygiene. Bulletin of Lviv University of Trade and Economics. Technical Sciences. https://doi.org/10.32782/2522-1221-2025-42-06

Volianska-Savchuk, L., & Klimas, V. (2025). HR technologies: Impact on the efficiency of HR management in the modern business environment. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 338(1), 133–139. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-338-19 [in Ukrainian]

Wickens, C. D. (2008). Multiple resources and mental workload. Human Factors, 50(3), 449–455. https://doi.org/10.1518/001872008X288394

Wong, S. W., & Crowe, P. (2024). Cognitive ergonomics and robotic surgery. Journal of Robotic Surgery, 18, 110. https://doi.org/10.1007/s11701-024-01852-7

Yavorska, O. Ya., Arkhirei, M., Sharovatova, O., & Borovytskyi, O. (2022). Ergonomics of professional risk management. Municipal Economy of Cities, 6, 170–177. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2022-6-173-170-177 [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Переглядів анотації: 0

Опубліковано

2026-04-24

Як цитувати

[1]
І. Віштак, А. Яремчук, і С. Глухова, «Формування ергономічної культури майбутніх фахівців як чинника безпеки та продуктивності праці», ПедБез, вип. 11, вип. 1, с. 97–109, Квіт 2026.

Номер

Розділ

Статті

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають