Методика використання проблемного навчання на лекційних заняттях з теоретичної механіки

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність реалізації творчого інженерного мислення у здобувачів вищої освіти при вивченні дисципліни «Теоретична механіка». Наведено приклади проблемних питань та способи їх вирішення за допомогою аналізування запропонованих гіпотез.

Метою статті є обґрунтування наведеної методики використання проблемного навчання на лекційних заняттях з теоретичної механіки з використанням активних методів навчання.

Основною метою вищої освіти є формування у здобувачів компетентностей, які дозволять їм постійно розвиватися і адаптуватися до сучасних вимог в умовах постійного розвитку промисловості. Основний акцент робиться не лише на засвоєнні знань, а й на їх творчому застосуванні, здатності вирішувати нові завдання, аналізувати різні варіанти та досягати оптимальних результатів. Розв’язування інженерних проблем (задач) у форматі ділової гри або ігрового заняття відкриває та розвиває творчість у здобувачів, допомагаючи їм розкрити свій потенціал та розвинути необхідні навички. Цей підхід сприяє виникненню інноваційних ідей і підвищує мотивацію для вирішення складних завдань. В результаті, учасники отримують не лише творчість, але й професійні навички, які є ключовими у роботі. Робота здобувачів на таких заняттях включає в себе ряд дій, які спрямовані на поглиблення знань, закріплення їх у практичних ситуаціях та розвиток особистісних якостей, таких як самостійність, творчість, відповідальність, планування роботи, вміння швидко адаптуватися до змін і вносити корективи в процес роботи. Важливою є також активна участь студентів у цьому процесі, яка сприяє їхньому інтелектуальному зростанню та розвитку.

Проблемне навчання – це методика в освіті, що активно залучає студентів до пошуку, аналізу та розв’язання реальних проблем або ситуацій, які виникають у контексті вивчення конкретної теми чи дисципліни. Основні аспекти проблемного навчання включають:

• активну участь студентів – у проблемному навчанні студенти виступають як активні учасники навчального процесу. Вони спрямовані на самостійне вивчення матеріалу, вирішення проблемних завдань та спільну дискусію;
• стимулювання критичного мислення – сприяє розвитку критичного мислення у студентів. Вони навчаються аналізувати інформацію, висувати гіпотези, розв'язувати проблеми та аргументувати свої думки;
• колаборативне навчання – де часто використовуються групові проекти або завдання, що сприяє розвитку комунікативних навичок, співпраці та взаємодопомоги між студентами;
• інтердисциплінарний підхід – може охоплювати різні аспекти з різних дисциплін, що дозволяє студентам розглядати проблему з різних точок зору та застосовувати знання з різних областей;
• розвиток самостійності та ініціативи – цей метод навчання стимулює самостійність та ініціативу студентів. Вони навчаються самостійно знаходити інформацію, формулювати запитання та шукати власні шляхи розв’язання проблем;
• застосування навичок у реальному житті – сприяє розвитку навичок, які можна застосувати у реальних життєвих ситуаціях. Воно допомагає студентам розуміти, як їхні знання можуть бути корисними у практичній діяльності.

Ці аспекти дозволяють проблемному навчанню бути ефективним методом навчання, що сприяє глибокому засвоєнню матеріалу та розвитку ключових компетенцій у студентів.