Проблема підготовки майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей до роботи в умовах інклюзії
DOI:
https://doi.org/10.31649/2524-1079-2019-4-2-160-165Ключові слова:
фахова підготовка, підготовка фахівців педагогічних спеціальностей, формування компетенцій, удосконалення навчального процесу, інклюзія, інклюзивна освіта, інклюзивне навчанняАнотація
У статті проаналізовано особливості підготовки майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей до роботи в умовах інклюзії та проблеми, які виникають при цьому. На підставі аналізу наукових джерел, було з’ясовано, що до найпоширеніших недоліків під час впровадження інклюзивного навчання належать: недостатня підготовка фахівців до здійснення професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі, нестача висококваліфікованих фахівців, які здатні забезпечити процес навчання в умовах інклюзії, а також психологічна неготовність вчителів до роботи з дітьми з особливими потребами. Проаналізовано закордонний досвід впровадження інклюзії та напрямки вдосконалення середньої освіти. Закордонні науковці основну проблему впровадження інклюзії вбачають у збільшенні психоемоційного навантаження на вчителя і, як наслідок, його передчасне професійне вигорання. І вітчизняні, і закордонні дослідники вбачають вирішення окреслених проблем у формуванні професійної готовності вчителя до роботи з дітьми з особливими потребами на етапі фахової підготовки. Відповідно, було зроблено висновок про необхідність вдосконалення процесу фахової підготовки майбутніх працівників педагогічних спеціальностей у напрямку формування готовності до роботи в умовах інклюзії. Також було проаналізовано дослідження у цьому напрямку, визначені їхні переваги та недоліки. Перспективами подальших досліджень є розробка організаційно-структурної моделі та відповідного методичного забезпечення для формування готовності майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей до роботи з дітьми з обмеженими можливостями.
Посилання
Alikoski, P. (2008). The work profile of special teachers in the upper stage schools in Espoo. Bachelor thesis. University of Helsinki, Finland.
Alokhina, S. (Uporiad.). (2011). Inkliuzyvna osvita v Ukraini: zdobutky, problemy ta perspektyvy: reziume analitychnoho zvitu za rezultatamy kompleksnoho doslidzhennia. Kyiv: Yevropeiska doslidnytska asotsiatsiia.
Al-Yagon, M., & Margalit, M. (2001). Special and inclusive education in Israel. URL: https:// www.researchgate.net/publication/222714141_Special_and_inclusive _education_in_Israel.
Avramidis, E., & Elias, E. (2007). The influence of teaching experience and professional development of Greek teachers' attitudes towards inclusion. European Journal of Special Needs Education, Vol. 22, Iss. 4, P. 367–389.
Black-Hawkins, K., Plows & B. Whitburn (Eds.). (2017). Understanding inclusive pedagogy. Inclusive Education, P. 13-28.
Bondar, V. I. (2010). Inkliuzyvne navchannia ta pidhotovka pedahohichnykh kadriv dlia yoho realizatsii // Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Ser. 19. Korektsiina pedahohika ta psykholohiia. Vyp. 15, 39–42.
Brackenreed, D. (2008). Inclusive education: Identifying teachers’ perceived stressors in inclusive classrooms. Exceptionality Education Canada, Vol. 18(3), P. 131–147.
Buiniak, M. H., Vozniak, I. V., Hodovnikova, L. V., Dmitriieva, O. I., Zmuzhko A. M. (Red.). (2014). Inkliuzyvna osvita: teoriia ta praktyka: navchalno-metodychnyi posibnyk (2014). Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, Ch. 2.
Katz, J. (2015). Implementing the three block model of universal design for learning: Effects on teachers’ self-efficacy, stress, and job satisfaction in inclusive classrooms K–12. International Journal of Inclusive Education,19(1), P. 1–20.
Kontseptsiia rozvytku inkliuzyvnoi osvity. (2010). Nakaz MON vid 01.10.2010 № 912. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-kontseptsii-rozvitku-inklyuzivnogo-navchannya.
Martynchuk, O. V. (2018). Pidhotovka fakhivtsia zi spetsialnoi osvity do profesiinoi diialnosti v inkliuzyvnomu osvitnomu seredovyshchi: monohrafiia. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury.
McGhie-Richmond, D., de Bruin, C., Deppeler, J., Loreman, T., Smith, R.; & Florian, L. (Eds.). (2015). Tablets, tweets, and talking text: The role of technology in inclusive pedagogy. Inclusive pedagogy across the curriculum. International perspectives on inclusive education. London: Emerald Group Publishing, Vol. 7, P. 211–234.
Nazarova, N. M. (2010). Integrirovannoe (inklyuzivnoe) obrazovanie: genezis i problemy vnedreniya. Nauchno-metodicheskij zhurnal «Korrekcionnaya pedagogika», 4 (40), 15-26.
Sadova, I. (2015). Osoblyvosti pidhotovky maibutnoho vchytelia do navchannia ditei z osoblyvymy potrebamy v umovakh inkliuzyvnoi osvity. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, Vyp. 14, 313-318.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 248
