Впровадження інноваційних педагогічних технологій та методик у вищу військову освіту ‒ запорука підвищення її якості

Анотація

Стаття містить деякі міркування щодо розроблення та впровадження до навчального процесу вищих військових навчальних закладів інноваційних педагогічних технологій та методик. Наведено означення понять «інноватика» та «інноваційний процес у освіті». Проаналізовано доцільність впровадження інновацій до навчання військових фахівців. Перспективним вбачається використання активних, інтенсивних, проблемних, імітаційних методик. Зауважено, що потенційні можливості існуючих і майбутніх інноваційних технологій та методик не можна реалізувати попри широке використання технологій інформаційних (комп’ютерних та телекомунікаційних). Акцентовано на необхідності використання дистанційного навчання в контексті надання освітніх послуг військовослужбовцям, які знаходяться у віддалених частинах.

Застосування інноваційних технологій у процесі професійної підготовки військовослужбовців буде потужним засобом підвищення якості вищої військової освіти через можливість створити у ЗВВО технологічне навчально-виховне середовище – тобто, прогнозоване, кероване, максимально наближене до заздалегідь визначених та запланованих завдань. А це, в свою чергу, гарантовано можливістю проектувати та моделювати необхідне саме для даного навчального закладу навчально-виховне середовище з використанням різноманітних моделей, враховуючи знання про потенційні можливості тієї чи іншої інноваційної технології чи методики. Отже, інформаційні технології дозволяють розв’язати важливу проблему сьогодення: поєднання індивідуалізації навчання на рівні курсанта та глобалізації навчання на рівні викладача.

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

Андреев, А. А. (1997). Введение в дистанционное обучение. Москва: МЭСИ.
Бартенева, І. О., Богданова, І. М., Ващенко, А. М., Вужина, І. В., Дідусь, Н. І., Дмитрієва, М. С. …Курлянд, З. Н. (Ред.). (2002). Педагогіка вищої школи. Одеса: ПДПУ імені К. Д. Ушинського.

Богданова, І. М. (1998). Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя. Одеса: Маяк.

Богданова, І. М. (2000). Педагогічна інноватика. Одеса: ТЕС.

Даниленко, Л., Чміль, А., & Розмариця, В. (2006). Очно-дистанційне навчання у практиці роботи ЦІПО. Післядипломна освіта в Україні, 2, 42-46.

Євтушевський, В., & Шаповалова, Л. (2006). Становлення і розвиток інновацій у вищій школі. Вища освіта України, 2, 62-66.

Койчева, Т. І. (2004). Підготовка майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей як тьюторів для системи дистанційної освіти. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Південноукраїнський Національний Педагогічний Університет імені К. Д. Ушинського, Одеса.

Комар, О. (2006). Викладання за інтерактивними технологіями. Рідна школа, 10, 48-51.

Могилев, А. В., Злотникова, И. Я., & Кравець, О. В. (1997). Педагогические аспекты дистанционного образования. Воронеж: Изд-во Воронежского педуниверситета.

Рубин, Ю. Б. (Ред.) (2005). Глобализация образования: Компетенции и системы кредитов. Москва: ООО Маркет ДС Корпорейшин.

Сластенин, В. А., Исаев, И. Ф., Шиянов, Е. Н. … Сластенин, В. А. (Ред.). (2002). Педагогика. Москва: Издательский центр Академия.

Сиротенко, Г. (2006). Інноваційний потенціал освіти: досягнення на тлі проблем. Післядипломна освіта в Україні, 1, 44-49.

Указ Президента України № 240/2016. (2006). Стратегічний оборонний бюлетень України. Взято з http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 240/2016/paran10#n10.

Bakia, M., Shear, L., Toyama, Y., & Lasseter, A. (2012). Understanding the Implications of Online Learning for Educational Productivity. Washington, DC: U.S. Department of Education, Office of Educational Technology. Retrieved from https://tech.ed.gov/files/2013/10/implications-onlinelearning.pdf.