Філософсько-педагогічні витоки сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці

  • Оксана Шукатка Львівський національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: здоров’я, здоров’язбереження, здоров’ятворення, ідеал, хвороба, фізичне здоров’я, духовне здоров’я, людина, індивід

Анотація

У статті здійснено загальний аналіз філософсько-педагогічних витоків сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці. Встановлено актуальність проблеми збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді.

Підсумовано, що підвищена увага до здоров’язбережувального аспекту професійної підготовки майбутніх фахівців пояснюється двома обставинами: в умовах постіндустріалізму найважливішим ресурсом розвитку є людські здібності, реалізація яких у соціальній практиці забезпечується соматичним, психічним і моральним здоров’ям індивіда; по-друге, важливість зазначеного аспекту обумовлюється тим, що фундаментальна підготовка індивіда до систематичного, стратегічного збереження та зміцнення власного здоров’я дає змогу майбутнім фахівцям використовувати можливості, що відкриваються постіндустріальною модернізацією, в інтересах власного розвитку. Встановлено, що ідея здроров’ятворення не є винятково продуктом сучасної педагогічної свідомості. Її витоки сягають ранніх етапів цивілізаційного розвитку.

Розглянуто ідеї здоров’язбереження, характерні для Західної та Східної цивілізацій. Встановлено, що Західній цивілізації притаманні способи укріплення здоров’я пов’язані з фізичною активністю. Підсумовано, що на відміну від окреслених оздоровчих засобів, ті що використовувалися на Сході, переслідували іншу мету – поліпшити загальний стан організму, привести його до гармонії з оточенням. Здійснено теоретичний аналіз літературних джерел щодо трактування здоров’язбереження у працях відомих філософів. Підсумовано, що історія виникнення вчення про здоров’я виходить за межі медицини, конкретизуючи не лише медичні, а й педагогічні відомості та загальнолюдську, філософську думку.

Узагальнено, що значний крок в усвідомленні ідеї здоров’ятворення зроблено в античній Греції і Римі. Античне уявлення про здоров’язбережувальну підготовку особистості базувалося на усвідомленні необхідності досягнення оптимуму у співвідношенні тілесної і духовної природи людини. Таке бачення проблеми збереження та зміцнення здоров’я віддзеркалює цілісну єдність людини як суб’єкта індивідуального здоров’ятворення.

Список посилань

Башавець, Н. А. (2012). Теоретико-методичні засади формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації студентів вищих економічних навчальних закладів. (Автореф. дис. докт. пед. наук). Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса.

Бобрицька, В. І. (2006). Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук. (Автореф. дис. докт. пед. наук). Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ.

Воронін, Д. Є. (2006). Формування здоров’язберігаючої компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Херсонський державний університет, Херсон.

Заюков, І. В. (2017). Вплив освіти на здоров’я зайнятого населення України в аспекті його самозбереження. Педагогіка безпеки, 2, 14-20, https://doi.org/10.31649/2524-1079-2017-2-2-14-20.

Ігнащук, О. В. (2014). Застосування історичного підходу в становленні уявлень про формування здорового способу життя. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 42, ч. 2, 117-121.

Кобилянський, О. В., & Заюков І. В. (2016). Педагогічні та соціально-економічні аспекти самозбереження здоров’я зайнятого населення України. Педагогіка безпеки, 1, 59-66,

https://doi.org/10.31649/2524-1079-2016-1-1-59-66.

Мартинів, О. М. (2015). Формування культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей на засадах міждисциплінарної інтеграції. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Тернопільський національний педагогічний  університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль.

Никифоров, Г. (Ред.). (2003). Психология здоровья. СПб.: Питер.

Окса, М. М., Пряннікова, А. В., & Кучина, Л. І. (2001). Впровадження ідей козацької педагогіки в сучасній школі. Мелітополь, Б. в..

Платен, М. (1901). Новый способъ лѣчения. Настольная книга для здоровыхъ и больныхъ (Т. 1). С.-Петербургъ: Типографія Книгоиздательского Т-ва «Просвѣщеніе».

Степин, В. С. (2006). Философия науки. Общие проблемы. Москва: Гардарики.

Тюмасева, З. И. (2004). Словарь-справочник современного общего образования: акмеологические, валеологические и экологические тайны. СПб.: Питер.

Біографія автора

Оксана Шукатка, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізичного виховання та спорту

Посилання

Bashavets, N. A. (2012). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia kultury zdoroviazberezhennia yak svitohliadnoi oriientatsii studentiv vyshchykh ekonomichnykh navchalnykh zakladiv. (Avtoref. dys. dokt. ped. nauk). Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho, Odesa.

Bobrytska, V. I. (2006). Teoretychni i metodychni osnovy formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia u maibutnikh uchyteliv u protsesi vyvchennia pryrodnychykh nauk. (Avtoref. dys. dokt. ped. nauk). Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity Akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, Kyiv.

Ihnashchuk, O. V. (2014). Zastosuvannia istorychnoho pidkhodu v stanovlenni uiavlen pro formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia, 42, ch. 2, 117-121.

Kobylianskyi, O. V., & Zaiukov I. V. (2016). Pedahohichni ta sotsialno-ekonomichni aspekty samozberezhennia zdorovia zainiatoho naselennia Ukrainy. Pedahohika bezpeky, 1, 59-66, https://doi.org/10.31649/2524-1079-2016-1-1-59-66.

Martyniv, O. M. (2015). Formuvannia kultury zdoroviazberezhennia studentiv ekonomichnykh spetsialnostei na zasadakh mizhdystsyplinarnoi intehratsii. (Avtoref. dys. kand. ped. nauk). Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Volodymyra Hnatiuka, Ternopil.

Nykyforov, H. (Red.). (2003). Psykholohyia zdorovia. SPb.: Pyter

Oksa, M. M., Priannikova, A. V., & Kuchyna, L. I. (2001). Vprovadzhennia idei kozatskoi pedahohiky v suchasnii shkoli. Melitopol, B. v..

Platen, M. (1901). Novyi sposob lechenyia. Nastolnaia knyha dlia zdorovykh i bolnykh (T. 1). S.-Peterburh: Typohrafiia Knyhoizdatelskoho T-va «Prosveshchenie».

Stepyn, V. S. (2006). Fylosofyia nauky. Obshchye problemy. Moskva: Hardaryky.

Tiumaseva, Z. Y. (2004). Slovar-spravochnyk sovremennoho obshcheho obrazovanyia: akmeolohycheskye, valeolohycheskye i ekolohycheskye tainy. SPb.: Pyter.

Voronin, D. Ye. (2006). Formuvannia zdoroviazberihaiuchoi kompetentnosti studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv zasobamy fizychnoho vykhovannia. (Avtoref. dys. kand. ped. nauk). Khersonskyi derzhavnyi universytet, Kherson.

Zaiukov, I. V. (2017). Vplyv osvity na zdorovia zainiatoho naselennia Ukrainy v aspekti yoho samozberezhennia. Pedahohika bezpeky, 2, 14-20, https://doi.org/10.31649/2524-1079-2017-2-2-14-20

Опубліковано
2018-06-26
Як цитувати
[1]
О. Шукатка, Філософсько-педагогічні витоки сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці, ПБ, vol 3, № 1, с. 75-82, Чер 2018.
Розділ
Статті