Про журнал

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується настільки серйозними кризовими тенденціями, що людство повинно в найкоротший час кардинально змінити ставлення до своєї життєдіяльності й здійснити необхідні заходи по його перетворенню з суспільства споживання у суспільство безпеки. Адже, діяльність людей у всіх її проявах: соціальному, політичному, технічному, економічному, воєнному не в змозі гарантувати виживання людини як біологічного виду. Завдання безпеки постають щодня перед кожною людиною, адже форми її діяльності охоплюють практичні, інтелектуальні, духовні процеси, що відбуваються у побутовій, суспільній, культурній, трудовій, науковій, навчальній та інших сферах життя людини.

Отже, становлення сучасної культури безпеки вимагає перетворення світогляду всього суспільства за допомогою освіти. Освіта при цьому має носити випереджувальний характер, що дозволить перейти від пріоритету захисту в небезпечних і надзвичайних ситуаціях до пріоритету запобігання цим ситуаціям, до забезпечення безпеки життєдіяльності. Відповідно, в процесі своєї діяльності людина повинна навчитися відчувати себе суб’єктом безпеки, а не небезпеки.

Такий підхід до безпечної життєдіяльності передбачає опанування накопичених людством знань та досвіду виживання в різноманітних небезпечних ситуаціях, а також формування готовності до їх практичного застосування у складних життєвих умовах, що постійно змінюються. Таким чином, потрібна комплексна підготовка особистості до попередження та подолання надзвичайних і небезпечних ситуацій, чому повинні сприяти її світоглядна, моральна, інтелектуальна, психологічна, комунікативна, правова, естетична, екологічна, соціальна, політехнічна та фізична готовність. Адже, людина, яка ще з дитячих років розпочинає засвоєння основних принципів безпечної життєдіяльності, стає суб’єктом безпеки, здатним у сучасних умовах небезпек, що постійно виникають, зберегти не тільки особисте життя та здоров’я, але й одночасно не бути джерелом небезпеки безпосередньо для себе, суспільства та довкілля. Педагогіка безпеки – це специфічна галузь педагогіки по дослідженню закономірностей формування компетентності людини у сфері безпеки життєдіяльності.

Основними завданнями педагогіка безпеки є формування у людини:

• культури безпеки та ризик-орієнтованого мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження довкілля розглядаються як найважливіші пріоритети в житті та її діяльності;
• знань сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків під час розв’язання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
• вмінь оцінювати середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу та суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати основні заходи та засоби для збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози й виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
• здатності приймати, в межах своїх повноважень, рішення щодо досягнення прийнятних рівнів безпеки при різних видах її діяльності.