Формування змісту навчання моніторингу атмосферного повітря середовища існування на засадах дидактичної редукції
DOI:
https://doi.org/10.31649/2524-1079-2018-3-2-160-170Ключові слова:
дидактична редукція, зміст навчання, середовище існування, атмосферне повітря, статистика, екологіяАнотація
На засадах теоретичного аналізу науково-технічної та науково-методичної літератури, вивчення і узагальнення досвіду розробки методів дидактичної редукції, методів математичної статистики, а саме: ентропії, регресії та кластеризації, сформовано зміст навчання моніторингу атмосферного повітря середовища існування. Метод забезпечує науково обґрунтоване скорочення змісту навчання моніторингу атмосферного повітря середовища існування. Одержана модель оцінювання впливу кожного часткового показника на зміни інтегрального показника оцінювання атмосферного повітря середовища існування за методом множинної регресії є адекватною, про що свідчать високі значення коефіцієнта детермінації, R2 = 0,9999, скоректованого коефіцієнта детермінації, Adjusted R2 = 0,9999 та низькі значення стандартної помилки оцінювання, Std. Error of estimate = 0,0003. Цей висновок підтверджується також розподілом залишків регресійної моделі визначення впливу часткових показників на інтегральний показник оцінювання атмосферного повітря середовища існування. Формування вибірки об’єктів вимірювання, стандартизацію одиниць вимірювання, застосування методу ентропії, визначення інтегрального показника та застосування методу регресії ті, хто навчаються, можуть проводити самостійно під наглядом викладача для засвоєння навичок визначення головного з масиву даних для майбутньої професійної діяльності. Ці операції також можуть виконуватись викладачем для охоплення найголовніших аспектів в процесі навчання в умовах обмеженого часу. Кластеризація об’єктів дослідження дозволяє аналізувати їх у системі «погано – задовільно – добре», а також визначати з низькою похибкою показники атмосферного повітря усіх представників кластера лише за типовими представниками, що також приводить до зменшення необхідного часу на навчання чи професійну діяльність.
Посилання
Anton, Michael A. (2008). Kompendium Chemiedidaktik. Bad Haibrunn: Klinkhardt.
Bentz, T., Helfrich-Schkarbanenko, A., Koß, R., & Nitsche, A. (2015). Ressourcenökonomische Erstellung von Materialien für Lehrende und Lernende in der Studieneingangsphase. Tagungsband zum 2. HD MINT Symposium (24–25 September, 2015). Technische Hochschule Nürnberg.
Kiporenko, H. S. (2013). Monitorynh seredovyshcha isnuvannia: navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv inzhenerno-pedahohichnykh spetsialnostei. Kharkiv: UIPA.
Prokopenko, O. M. (Red.). (2018). Statystychnyi zbirnyk Dovkillia Ukrainy za 2017 rik. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy.
Pro okhoronu atmosfernoho povitria. № 2707-XII (2017). Vziato z http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2707-12.
Shmatkov, D. (2016). The use of causal maps as interdisciplinary didactic reduction method. Advanced Education, 6, 16–21.
Vasilev, V. I., Krasilnikov, V. V., Plaksij, S. I., & Tyagunova, T. N. (2004). Statisticheskij analiz mnogomernyh obektov proizvolnoj prirody. Moskva: Izdatelstvo IKAR.
World Health Organization. Загрязнение воздуха. Vziato z https://www.who.int/topics/air_pollution/ru/.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 375