Педагогіка безпеки

Цифрова доступність в освіті: виклики та перспективи

Софія Дембіцька — 2024-12-26

У статті висвітлено проблематику цифрової доступності в освіті, зокрема виклики, які змушені долати освітні установи та студенти в умовах сучасного технологічного розвитку. Проаналізовано основні бар’єри, що заважають забезпеченню рівного доступу до освітніх ресурсів для людей з особливими освітніми потребами, як-то: недоступні платформи для онлайн-навчання, відсутність адаптованих навчальних матеріалів, а також недостатня обізнаність освітян щодо принципів доступності. Розглянуто, як ці проблеми впливають на освітній процес, що призводить до обмежень у здобутті якісної освіти широкими верствами населення.

Мета статті – проаналізувати сучасний стан цифрової доступності в освіті, виявити основні виклики та обмеження, а також окреслити перспективні напрямки розвитку, що забезпечать рівні можливості для всіх учасників освітнього процесу.

На основі аналізу сучасних підходів до забезпечення цифрової доступності запропоновано рекомендації щодо вдосконалення освітніх платформ та інструментів. Особливу увагу приділено необхідності запровадження стандартів доступності, розробці інклюзивних навчальних матеріалів і проведенню навчання для освітян. Також розглянуто потенціал новітніх технологій, таких як штучний інтелект і адаптивне навчання, для покращення доступності освітніх ресурсів. У статті підкреслено, що цифрова доступність є ключовим елементом у створенні рівних умов для всіх студентів і підвищенні загальної якості освіти. Проте, для досягнення цієї мети потрібно подолати низку технічних, організаційних і фінансових викликів.

Використання ШІ в навчанні фізико-технічних дисциплін в контексті STEM

Ольга Кузьменко — 2024-12-26

Стаття присвячена аналізу використання штучного інтелекту у навчанні фізико-технічних дисциплін у контексті STEM-освіти. Розглядаються сучасні інструменти та технології, такі як віртуальні лабораторії (Labster), обчислювальні платформи (Wolfram Alpha), адаптивні навчальні системи (Cognitive Tutor) та моделі глибокого навчання. Особливу увагу приділено перевагам ШІ, включаючи персоналізацію навчання, автоматизацію оцінювання, моделювання складних фізичних процесів та інтеграцію експериментальних даних у освітній процес закладів освіти різного типу та профілю.

У статті висвітлено практичні кейси, зокрема використання нейронних мереж для прогнозування динаміки фізичних систем, застосування симуляцій для вивчення різних розділів фізики, а також підтримку самостійної роботи здобувачів вищої освіти через інтерактивні платформи. Узагальнено переваги ШІ для підвищення ефективності навчання, розвитку аналітичного мислення в суб’єктів навчання та формування навичок вирішення реальних технічних задач.

Запропоновані рекомендації щодо інтеграції ШІ в освітні програми фізико-технічного профілю спрямовані на вдосконалення міждисциплінарного підходу, розширення доступу до сучасних навчальних ресурсів та розвиток soft skills за напрямами STEM у суб’єктів навчання.

Умови формування графічної компетентності майбутніх фахівців сфери цифрових технологій у закладах вищої освіти

Роман Горбатюк — 2024-12-27

Висвітлено проблему формування графічної компетентності майбутніх фахівців сфери цифрових технологій у закладах вищої освіти. Виявлено низку негативних чинників, що перешкоджають ефективному розвитку графічної компетентності: низький рівень початкової фахової підготовки, яка охоплює як графічні, так і педагогічні компоненти на довузівському етапі; слабка мотивація до навчання та професійної діяльності, яка проявляється через вибір професії, що не відповідає особистим інтересам студента; невідповідність процесу навчання очікуванням студентів (занадто висока або низька складність освітніх компонентів); індивідуальні особливості особистості, які впливають на рівень зацікавленості та залученості до освітнього процесу; недостатня інтеграція складових (загальних, технічних) спеціальності, що проявляється у слабких міжпредметних зв’язках, які могли б забезпечити цілісний підхід до підготовки фахівців.

Мета статті – визначити педагогічні умови ефективного формування графічної компетентності фахівців сфери цифрових технологій у закладах вищої освіти.

З’ясовано, що ефективність освітнього процесу значно підвищується за таки педагогічних умов: цілеспрямованої сформованості позитивної мотивації здобувачів вищої освіти; цілеспрямованого розвитку мисленнєвої активності студентів; інтеграції педагогічної та інженерної складових спеціальності; аналізу та оцінки рівня розвитку складових графічної компетентності.

Встановлено, що використання 3D-моделювання, графічних редакторів та віртуальних симуляторів, сприяє розвитку практичних навичок, необхідних для професійної діяльності фахівців сфери цифрових технологій.

Освіта в Україні під час війни: сучасні проблеми та майбутні рішення

Олександр Поліщук — 2024-12-27

Військовий конфлікт в Україні дестабілізував майже усі сфери суспільного життя. Освіта виявилась однієї з найуразливіших галузей, оскільки ще не повністю стабілізувалась після глобальної пандемії. Перед навчальними закладами постало завдання щодо пристосування до загроз та обмежень і гарантування безпеки, надійності та доступності освіти в найскладніших умовах.

Усвідомлення особливостей впливу війни на людину та адаптація до середовища, в якому зараз знаходиться кожен українець стають початком для вирішення проблем та напрямком розвитку українського суспільства. Сучасні науковці та експерти стикаються з величезною кількістю проблем в області вирішення державних проблем, менеджменту та проблем освіти. Одними з найбільших є короткостроковість та нестабільність, можливість використання та запровадження досвіду інших країн. Незважаючи на існуючі перешкоди, українська освіта досягне значного покращення після випробувань сьогодення, ставши поштовхом для відновлення можливостей кожного громадянина держави та основою прогресу і розвитку української нації, фундаментом її майбутнього.

Еволюція управлінських навичок у правознавців

Віталіна Пугач — 2024-12-26

Стаття присвячена дослідженню еволюції управлінських навичок у правознавців як ключового елементу професійної діяльності в умовах сучасного суспільства. З розвитком правової сфери змінюються й вимоги до компетенцій фахівців: окрім ґрунтовних знань законодавства, правознавці мають володіти розвиненими управлінськими здібностями, що включають організацію юридичних процесів, ефективне керівництво командами, прийняття стратегічних рішень та використання сучасних технологій.

У статті розглянуто особливості формування управлінських навичок у правовій професії, їх вплив на якість юридичних послуг та відповідність сучасним викликам. Особливу увагу приділено таким компетенціям, як стратегічне планування, управління ризиками, комунікативні навички, вирішення конфліктів та адаптація до швидких змін. Розкрито роль цифровізації та глобалізації у трансформації підходів до управління в правозастосуванні.

Автори досліджують сучасні тенденції та кращі практики, що сприяють формуванню ефективних управлінських навичок у правознавців. У роботі також підкреслено важливість розвитку таких компетенцій у процесі професійної підготовки юридичних кадрів, враховуючи потреби ринку праці та запити роботодавців.

Висновки статті спрямовані на окреслення перспектив вдосконалення освітніх програм для майбутніх правознавців, інтеграцію інноваційних методів навчання, а також посилення співпраці між навчальними закладами та юридичною практикою. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів, практикуючих юристів та управлінців у сфері права, зацікавлених у підвищенні якості професійної діяльності.

Розвиток управлінської компетентності фахівців технічних спеціальностей у цифрову епоху

Марина Мястковська — 2024-12-26

Стаття присвячена дослідженню процесу розвитку управлінської компетентності фахівців технічних спеціальностей у контексті цифрової трансформації. Сучасні виклики, зумовлені цифровізацією економіки та суспільства, вимагають від технічних спеціалістів не лише високого рівня професійних знань, а й здатності ефективно виконувати управлінські функції. У статті розглянуто ключові складові управлінської компетентності, які включають лідерські якості, стратегічне мислення, цифрову грамотність, комунікативні навички, вміння управляти проектами, адаптивність до змін та розвиток soft skills.

Акцентовано увагу на інноваційних підходах до навчання, які сприяють формуванню управлінських навичок. Зокрема, досліджено переваги індивідуального підходу та персоналізації навчання, що включає модульне навчання, адаптивні платформи та оцінку початкового рівня фахівців. Важливу роль відіграє комбінування різних методів навчання: теоретичних занять, практичних завдань, симуляцій та менторства. Особливу увагу приділено використанню цифрових технологій, таких як онлайн-платформи, мобільні додатки, VR/AR та Big Data, для створення інтерактивного навчального середовища. Також наголошується на важливості розвитку культури безперервного навчання, що стимулює самостійний розвиток, обмін досвідом та впровадження інновацій.

Перспективами подальших досліджень визначено порівняльний аналіз ефективності різних моделей розвитку управлінських компетенцій, а також розгляд ролі штучного інтелекту в персоналізації навчання та розвитку управлінських компетенцій.

Система цінностей як основа взаєморозуміння в роботі зі стейкхолдерами в ЗВО

Софія Дембіцька — 2024-12-26

Стаття присвячена дослідженню ролі системи цінностей у забезпеченні взаєморозуміння між закладами вищої освіти та їх стейкхолдерами. У сучасних умовах трансформації освітнього середовища, глобалізації та цифровізації, ЗВО зіштовхуються із зростаючими вимогами до якості освіти, прозорості управління та соціальної відповідальності. Для досягнення цих цілей важливим є формування спільної ціннісної основи, яка сприяє гармонізації інтересів усіх зацікавлених сторін: студентів, викладачів, роботодавців, урядових структур та громадськості. Проаналізовано основні аспекти ціннісного підходу, зокрема його значення для ефективної комунікації, подолання культурних і соціальних бар’єрів, а також створення сприятливого середовища для розвитку партнерських відносин. Окрему увагу приділено етичному аспекту, адже прозорість, чесність і взаємоповага є фундаментальними принципами, які формують позитивний імідж ЗВО та забезпечують його конкурентоспроможність на освітньому ринку.

Розглядаються також виклики, що виникають у взаємодії зі стейкхолдерами, зокрема різноманітність інтересів і пріоритетів учасників освітнього процесу. Запропоновано шляхи подолання цих труднощів шляхом адаптації управлінських підходів на основі спільної системи цінностей.

Подальші дослідження будуть спрямовані на детальне емпіричне вивчення механізмів впливу системи цінностей на взаємодію ЗВО зі стейкхолдерами, з особливим акцентом на ролі лідерства у формуванні та просуванні цих цінностей.

Роль емоційного інтелекту в професійній діяльності фахівців медичного профілю

Євгеній Кулібаба — 2024-12-26

У статті розглянуто роль емоційного інтелекту у професійній діяльності фахівців медичного профілю, зокрема його вплив на ефективність взаємодії з пацієнтами, командну роботу та здатність до управління стресом. У сучасних умовах, коли професія медичного працівника супроводжується високим емоційним навантаженням, розвиток емоційного інтелекту стає важливим інструментом для збереження психоемоційної рівноваги та забезпечення високої якості медичних послуг.

Значення емоційного інтелекту виявляється у здатності фахівців розпізнавати, розуміти й управляти власними емоціями, а також емпатично реагувати на емоції пацієнтів та колег. Це сприяє зміцненню терапевтичного альянсу, поліпшенню комунікації, вирішенню конфліктів і створенню гармонійного середовища для лікування. Особливу увагу приділено питанню зменшення ризиків професійного вигорання, що є актуальною проблемою для медичних працівників у зв’язку з високим рівнем стресу.

Акцентовано увагу на необхідності інтеграції елементів розвитку емоційного інтелекту у навчальні програми медичних навчальних закладів та курси післядипломної освіти. Це дозволить підвищити професійну компетентність медиків, покращити якість їхнього життя та підвищити ефективність діяльності. Обґрунтовано важливість подальших досліджень у цій сфері, що сприятимуть впровадженню стратегій з розвитку емоційного інтелекту у систему охорони здоров’я. Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на розробку ефективних програм розвитку емоційного інтелекту для медичних працівників, а також на вивчення довгострокових наслідків таких програм для індивідуальної та організаційної ефективності.