Педагогіка безпеки

Розвиток креативності майбутніх фахівців спеціальності G11 машинобудування (за спеціалізаціями) засобами вищої математики

Ірина Хом’юк — 2026-04-24

У дослідженні висвітлено проблему розвитку креативності майбутніх фахівців спеціальності G11 Машинобудування в процесі вивчення фундаментальних дисциплін, а саме вищої математики. Проаналізовано погляди науковців щодо дефініції поняття «креативність» та констатовано, що креативність є складовою компетентності. Підсумовуючи наведені погляди на поняття «креативність», авторами визначено креативність майбутнього машинобудівника як інтегровану якість особистості, що виявляється у здатності до інноваційного технічного мислення, генерування нових технічних ідей, застосовування математичних знань у нестандартних ситуаціях, проєктування й удосконалення технічних об’єктів з урахуванням сучасних тенденцій розвитку науки й техніки. Визначено потенціал дисципліни «Вища математика» як засобу розвитку креативності, розглянуто методи та прийоми, які сприяють активізації творчого мислення в процесі математичної підготовки. Визначено, що для розвитку креативності студентів на заняттях з вищої математики, важливо створити креативне освітнє середовище та охарактеризовано його. Авторами виділено структурні складові креативності (мотиваційний, когнітивний, рефлексивний) та охарактеризовано кожну складову досліджуваного поняття. Наведемо як приклад систематизовані завдання з теми «Границі», спеціально розроблені для розвитку креативності студентів машинобудівних спеціальностей.

Вища математика та розвиток творчої особистості: психолого-педагогічний підхід у технічній освіті

Галина Кашканова — 2026-04-24

У статті обґрунтовано психолого‑педагогічні чинники розвитку творчої особистості здобувачів технічних спеціальностей у процесі вивчення вищої математики. Показано, що вища математика виступає не лише базовим інструментом формування інженерного мислення, а й універсальною платформою для розвитку креативності, критичного аналізу та моделювальних навичок, необхідних для сучасного фахівця інженерних спеціальностей. Особлива увага приділяється створенню безпечного освітнього середовища, яке знижує рівень математичної тривожності, формує позитивну «я‑концепцію» здобувача та сприяє підвищенню його впевненості у власних інтелектуальних можливостях. Підсилення математичної самооцінки та розвиток навичок розв’язування проблем демонструють статистично значущий зв’язок із показниками математичної творчості, що обґрунтовує акцент дослідження на використанні оптимізаційних задач і моделей як ядра творчої підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Практичні рекомендації стосуються впровадження формативного оцінювання, застосування завдань відкритого типу, організації проєктної роботи та фасилітативної підтримки викладача, яка стимулює самостійність і відповідальність здобувачів. Результати дослідження мають значення для оновлення навчальних програм, удосконалення методів викладання, розробки інноваційних освітніх технологій та підготовки викладачів технічних університетів до роботи в умовах цифрової трансформації освіти.

Розвиток soft skills у майбутніх фахівців ІТ-профілю як наукова проблема

Віталій Гальчинський — 2026-04-24

Статтю присвячено дослідженню проблеми розвитку soft skills у майбутніх фахівців ІТ-профілю як наукового явища та педагогічної категорії. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі soft skills у професійній діяльності фахівців ІТ-галузі, які здійснюють професійну діяльність в умовах швидкої технологічної еволюції, командної взаємодії та глобальної конкуренції. Обґрунтовано, що формування soft skills у системі ІТ-освіти є не лише практичним завданням, а й науковою проблемою, яка потребує теоретичного осмислення, визначення педагогічних умов та розроблення ефективних методичних підходів. У роботі проаналізовано ключові протиріччя між вимогами сучасного ринку праці та реальними можливостями закладів вищої освіти щодо розвитку soft skills у студентів ІТ-спеціальностей. Здійснено огляд сучасних педагогічних підходів, моделей і технологій формування soft skills, серед яких виокремлено компетентнісний, комунікативно-діяльнісний, проєктно-орієнтований, інтеграційний та особистісно-розвивальний. Обґрунтовано, що їх комплексна реалізація сприяє розвитку комунікації, критичного мислення, креативності, емоційного інтелекту та здатності до адаптації – навичок, які визначають конкурентоспроможність майбутнього ІТ-фахівця. Визначено напрям подальших наукових досліджень, зокрема створення цілісної педагогічної моделі інтеграції soft skills у зміст професійної підготовки, розроблення механізмів оцінювання їх сформованості та вдосконалення системи методичного супроводу професійної підготовки студентів технічних спеціальностей.

Інтеграція методів математичного аналізу сигналів у професійну підготовку студентів технічних університетів

Злата Бондаренко — 2026-04-24

У статті розглянуто педагогічні аспекти інтеграції математичних методів аналізу сигналів у підготовку студентів технічних університетів у контексті сучасних енергоефективних технологій та систем Internet of Things (IoT). Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до фахівців інженерних спеціальностей щодо здатності працювати з великими обсягами реальних даних, здійснювати їх аналітичну обробку та приймати обґрунтовані інженерні рішення у сфері комп’ютерно-інтегрованих систем керування опаленням «розумних будинків». Особливу увагу приділено проблемі недостатньої практичної спрямованості викладання математичних дисциплін у технічній освіті та розриву між теоретичними знаннями і реальними інженерними задачами.

Метою статті є обґрунтування та експериментальна перевірка поетапної методики навчання студентів математичним методам аналізу параметрів опалення на основі реальних IoT-даних із використанням Фур’є- та вейвлет-перетворень. У роботі застосовано компетентнісний, міждисциплінарний та практико-орієнтований підходи до навчання. Запропонована методика передбачає послідовний перехід від аналізу часових температурних сигналів до спектрального та часово-частотного аналізу з подальшим використанням отриманих результатів для оптимізації роботи систем опалення.

У статті визначено перелік ключових математичних методів, необхідних для аналізу параметрів опалення в IoT-системах, та встановлено їх зв’язок із конкретними лабораторними роботами. Описано повний цикл занять, побудованих на реальних або наближених до реальних даних «розумного будинку». Значну увагу приділено фізичній та інженерній інтерпретації спектральних характеристик температурних сигналів, що сприяє формуванню системного інженерного мислення у студентів.

Педагогічну ефективність методики підтверджено результатами експериментального дослідження з використанням кількісних показників: рівнів сформованості професійних компетентностей, результатів навчального тестування та оцінювання практичних умінь. Отримані дані свідчать про статистично значуще зростання рівня підготовки студентів, підвищення якості засвоєння математичних методів та здатності застосовувати їх для розв’язання реальних інженерних задач у сфері енергоефективних IoT-систем.

Інтеграція Notebook LM-АІ сервісу від Google на заняттях української мови за професійним спрямуванням

Марія Мошноріз — 2026-04-24

В статті досліджуються методичні підходи до інтеграції сервісу NotebookLM у процес викладання української мови за професійним спрямуванням. Розглянуто його функціональні можливості як інтелектуального асистента викладача в умовах інформаційного перевантаження. Описано архітектуру робочого простору, методологію підбору та інтеграції джерел знань, а також інструментарій створення мультимедійного навчального контенту. Обґрунтовано доцільність використання сервісу для підвищення ефективності методичної роботи, забезпечення академічної доброчесності. Запропоновано приклади практичного використання Notebook LM на заняттях і в позааудиторній роботі.

Формування безпекових компетентностей майбутніх фахівців у процесі вивчення дисципліни «Безпека праці і життєдіяльності»

Олександр Заболотній — 2026-04-24

У статті обґрунтовано педагогічні засади формування безпекових компетентностей майбутніх фахівців у процесі вивчення дисципліни «Основи охорони праці». Виробниче середовище розглядається не лише як сукупність фізичних, хімічних, біологічних факторів і факторів трудового процесу, що впливають на здоров’я працівника, а передусім як змістова основа професійної підготовки, спрямованої на розвиток культури безпеки та ризик-орієнтованого мислення.

Акцентовано увагу на потребі в оновленні змісту навчальних програм відповідно до чинної нормативно-правової бази, зокрема положень Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці», що визначають сучасні підходи до оцінювання умов праці. Проаналізовано роль освітніх механізмів у формуванні здатності студентів ідентифікувати небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища, оцінювати професійні ризики та приймати обґрунтовані рішення щодо їх мінімізації.

Визначено, що ефективність формування безпекових компетентностей значною мірою залежить від використання активних та інтерактивних методів навчання, моделювання виробничих ситуацій, аналізу професійних кейсів і розвитку навичок саморегуляції. Доведено, що інтеграція технічних, санітарно-гігієнічних і педагогічних підходів у процесі професійної підготовки забезпечує перехід від формального засвоєння нормативних вимог до усвідомленої безпечної поведінки в умовах сучасного виробництва.

Обґрунтовано доцільність розгляду дисципліни «Безпека праці і життєдіяльності» як важливого інструменту формування професійної відповідальності, культури безпеки та готовності майбутніх фахівців до діяльності в умовах підвищеного техногенного та психоемоційного навантаження.

Психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності фахівців із охорони здоров’я в умовах воєнного стану

Марія Шостацька — 2026-04-24

У статті досліджуються психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців із охорони здоров’я в умовах воєнного стану. Проведено аналіз сучасних підходів до підготовки медичних кадрів та обґрунтовано потребу в комплексному врахування кризових реалій, зокрема обмеженого доступу до клінічної практики, високого емоційного навантаження та необхідності в швидкому прийняття рішень у екстремальних ситуаціях. Обґрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов, що включає створення психологічно безпечного освітнього середовища, інтеграцію компетентнісного підходу з урахуванням воєнних викликів, цифровізацію та гнучкість освітнього процесу, розвиток психологічної стійкості й емоційного інтелекту, підтримку мотивації та формування професійної ідентичності, а також спеціальну підготовку викладачів до роботи в кризових умовах. Запропоновано модель поєднання інноваційних освітніх технологій (симуляційне навчання, його дистанційні та змішані форми) із системною психологічною підтримкою, що забезпечує не лише набуття професійних компетенцій, а й розвиток особистісних якостей, потрібних для ефективної медичної діяльності в умовах воєнного стану. Розкрито перспективи впровадження розробленого комплексу умов у практику закладів вищої медичної освіти для підвищення якості підготовки лікарів, готових до роботи в екстремальних обставинах.

Професійна мобільність менеджерів у цифровій економіці: вплив штучного інтелекту та гібридної роботи на підготовку кадрів

Андрій Доскоч — 2026-04-24

У статті розглядається професійна мобільність менеджерів у цифровій економіці як актуальна науково-педагогічна проблема підготовки сучасних управлінських кадрів. Здійснено аналіз впливу цифровізації, зокрема технологій штучного інтелекту, на трансформацію змісту управлінської діяльності, що зумовлює зміну вимог до професійних компетентностей менеджерів. Обґрунтовано зростання значення цифрової грамотності, аналітичного та критичного мислення, здатності до прийняття рішень на основі даних, а також готовності до безперервного навчання та професійної адаптації. Визначено особливості впливу гібридних форм організації праці на підготовку менеджерів, зокрема необхідність розвитку навичок дистанційної комунікації, управління розподіленими командами, самоорганізації та емоційного інтелекту. Виокремлено ключові напрями модернізації освітнього процесу: інтеграція цифрових технологій у навчання, впровадження змішаних форматів освіти, використання практико-орієнтованих методів (кейси, симуляції, проєктне навчання), а також розвиток міждисциплінарних компетентностей. Здійснено узагальнення сучасних наукових підходів до розуміння професійної мобільності та її ролі у забезпеченні конкурентоспроможності менеджерів на ринку праці. Обґрунтовано потребу в переорієнтації системи підготовки управлінських кадрів на формування гнучких, адаптивних і цифрових компетентностей із урахуванням викликів цифрової економіки.

Розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців-енергетиків в умовах повоєнного відновлення та переходу до вуглецево-нейтральної економіки

Андрій Грогуль — 2026-04-24

У статті розглядається розвиток професійної компетентності майбутніх фахівців енергетики як актуальна науково-педагогічна проблема в умовах повоєнного відновлення України та переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Проведено аналіз сучасних вимог ринку праці та стратегічних документів, який свідчить про потребу в формуванні інтегративної компетентнісної моделі, що поєднує технічні (hard) та м’які (soft) навички. На основі критичного аналізу наукових досліджень обґрунтовано провідне значення чотирьох кластерів компетентностей: технологічного, інноваційного, екологічного та управлінсько-економічного. Особлива увага приділяється таким ключовим компетентностям, як розрахунок вуглецевого сліду, забезпечення енергетичної стійкості, впровадження принципів справедливого переходу та розвиток soft skills (комунікація, лідерство, командна взаємодія, адаптивність). Виокремлено основні напрями інтеграції цих компетентностей у освітній процес: інтерактивне спільне навчання, проєктно-орієнтований підхід, використання цифрових двійників і штучного інтелекту, гібридні формати навчання, міждисциплінарна колаборація та партнерство з бізнесом і галуззю. Розглянуто сучасний стан наукових досліджень з проблеми та обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних заходів до комплексної інтегративної моделі професійної компетентності майбутніх енергетиків.

Формування культури безпеки як засобу профілактики інтернет-залежності в студентів

Леонід Майданевич — 2026-04-24

У статті розглянуто проблему інтернет-залежності серед студентської молоді як одну з актуальних загроз сучасного цифрового середовища, що може негативно впливати на академічну продуктивність, психоемоційний стан і соціальну активність здобувачів освіти. Показано, що в умовах активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес зростає потреба в формуванні культури безпечного використання цифрових ресурсів. Надмірне перебування в мережі Інтернет призводить до зниження концентрації уваги, порушення режиму праці та відпочинку, зменшення ефективності навчальної діяльності та виникнення залежної поведінки. Проаналізовано основні чинники формування інтернет-залежності, серед яких емоційна нестійкість, підвищений рівень тривожності, занижена самооцінка та прагнення уникнути труднощів реального життя через занурення у віртуальний простір. Розглянуто підходи до трактування поняття «інтернет-залежність» у наукових дослідженнях, зокрема концепції І. Голдберга та Р. Девіса, які визначають надмірне використання інтернету як форму поведінкової залежності, що характеризується втратою контролю над часом перебування в мережі та виникненням негативних психологічних і соціальних наслідків.

Метою дослідження є аналіз впливу інтернет-залежності на академічну продуктивність студентів і визначення педагогічних підходів до формування безпечної та відповідальної цифрової поведінки в студентському середовищі.

Обґрунтовано, що профілактика інтернет-залежності потребує комплексного підходу, який передбачає формування культури безпеки в цифровому середовищі, розвиток цифрової компетентності, навичок самоконтролю та відповідального використання інформаційних ресурсів. Визначено, що важливу роль у цьому процесі відіграють заклади вищої освіти, які можуть сприяти створенню безпечного освітнього середовища, організації профілактичних заходів і наданню психологічної підтримки студентам. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням адаптивних освітніх програм і впровадженням елементів цифрової безпеки в освітній процес із метою формування стійкості студентської молоді до негативних впливів цифрового середовища.

Онтологічні платформи для трансдисциплінарної STEM-освіти

Олександр Стрижак — 2026-04-24

У статті досліджуються науково-технологічні засади використання онтологічних платформ і технологій семантичної інтеграції знань у контексті розвитку STEM-освіти. Проведено комплексний аналіз сучасних інструментів побудови онтологій, що забезпечують формалізацію знань, встановлення семантичних взаємозв’язків між навчальними поняттями та інтеграцію освітніх ресурсів різних дисциплін. Обґрунтовано концептуальну модель трансдисциплінарної STEM-онтології, яка включає структуру сутностей, властивостей, відношень і логічних правил, що забезпечує формування міжпредметних зв’язків у освітньому процесі. Запропоновано архітектуру онтологокерованої освітньої системи, що передбачає інтеграцію семантичних моделей знань із аналітичними модулями та когнітивними освітніми сервісами. Розглянуто можливості застосування онтологічних платформ для створення адаптивних освітніх середовищ, у яких здійснюється автоматизований аналіз навчальних даних, виявлення прогалин у знаннях і формування персоналізованих рекомендацій для здобувачів освіти. Розкрито перспективи інтеграції розроблених моделей у цифрові освітні ЕСО-системи, що сприяє розвитку інтелектуальних освітніх сервісів і підвищенню ефективності STEM-підготовки.

Формування ергономічної культури майбутніх фахівців як чинника безпеки та продуктивності праці

Інна Віштак — 2026-04-24

В статті досліджується проблема формування ергономічної культури майбутніх фахівців як важливого чинника убезпечення праці, збереження здоров’я та підвищення продуктивності професійної діяльності в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. Обґрунтована актуальність створення безпечного, комфортного та ефективного виробничого середовища в контексті зростання інтенсивності праці, цифровізації та впровадження інноваційних технологій. Розглянуто сутність ергономіки як міждисциплінарної науки, що вивчає взаємодію людини з елементами виробничого середовища та спрямована на адаптацію умов праці до фізіологічних і психофізіологічних можливостей працівника.

Метою статті є дослідження особливостей формування ергономічної культури майбутніх фахівців як чинника убезпечення праці та підвищення продуктивності професійної діяльності, а також аналіз основних ергономічних факторів організації робочого середовища.

Проаналізовані основні ергономічні фактори, зокрема організація робочого місця, освітлення, мікроклімат, інформаційне навантаження і режими праці та відпочинку, що безпосередньо впливають на рівень працездатності, концентрації уваги й ефективність трудової діяльності. Встановлено, що раціональна організація робочого простору сприяє зниженню професійної втоми, профілактиці захворювань опорно-рухового апарату та підвищенню продуктивності праці. Акцентовано увагу на потребі в формуванні в майбутніх фахівців практичних навичок застосування ергономічних принципів у професійній діяльності. На основі аналізу наукових досліджень запропоновано рекомендації щодо інтеграції ергономічних знань у процес професійної підготовки. Окреслено перспективи розвитку ергономіки в умовах цифрового середовища, використання штучного інтелекту та гібридних форматів організації праці. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розвитком ергономічних рішень у цифровому та автоматизованому робочому середовищі.

Розвиток комунікативної культури в студентів технічних спеціальностей

Алла Стадній — 2026-04-24

Встановлено, що розвиток комунікативної культури відбувається впродовж усього життя та діяльності людини. Навички, які сприяють ефективній комунікативній взаємодії з іншими людьми в професійній діяльності, залежать від рівня освіченості фахівця, особистих якостей, моральних принципів, цінностей, знань комунікативної культури. Уміння оптимально та цілеспрямовано вибудовувати процес спілкування з іншими людьми сприяє професійному становленню особистості. Комунікативна культура допомагає правильно використовувати техніки спілкування на вербальному та невербальному рівнях, дотримуючись морально-етичних норм, узгоджувати свою діяльність із іншими, ефективно обговорювати виробничі проблеми, обирати доречні стратегії спілкування для конструктивної взаємодії в умовах емоційної напруги. У фахівців з низьким рівнем комунікативної культури можуть виникати бар’єри в спілкуванні, кризи, маніпуляції тощо. Презентовано вибіркову дисципліну «Мовний етикет ділового спілкування», яку пропонуємо вивчати студентам, з метою розвитку комунікативної культури в майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, описано зміст й переваги курсу. Підвищення ефективності професійної діяльності можливе за умови високого рівня комунікативної культури фахівця.

Методика формування в студентів економічних спеціальностей компетентностей застосування регресійного аналізу

Олена Косарук — 2026-04-24

В статті розкрито теоретичне обґрунтування та представлено методику поетапного формування компетентностей регресійного аналізу в студентів економічних спеціальностей. Актуальність дослідження визначається наявністю розриву між технічним опануванням інструментарію кількісного аналізу та здатністю до його осмисленого застосування в процесі прийняття управлінських рішень. На основі компетентнісного підходу та аналізу освітньо-професійної програми «Економіка» першого (бакалаврського) рівня встановлено, що регресійний аналіз інтегрує математичний, статистичний і прикладний рівні підготовки, що зумовлює потребу в його методологічно цілісному викладанні. Методика охоплює три взаємопов’язані рівні підготовки (математичний, статистичний і прикладний) і забезпечує їхню дидактичну інтеграцію. Запропоновано п’ятиетапну методику навчання, яка відтворює логіку реального аналітичного процесу: постановка задачі та формулювання гіпотези; первинний аналіз і опис даних; побудова моделі та інтерпретація результатів оцінювання; аналіз залишків і перевірка передумов методу найменших квадратів; економічна інтерпретація та формулювання управлінських висновків. Основною дидактичною умовою є орієнтація кожного етапу на постановку змістовного дослідницького питання замість відтворення формалізованих алгоритмів, що забезпечує трансформацію навчальної діяльності з репродуктивної в аналітичну. Визначено критерії сформованості компетентностей, що дозволяють розмежувати рівень знання методу та рівень його усвідомленого застосування у нових ситуаціях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням стандартизованих діагностичних інструментів оцінювання та дослідженням ефективності інтеграції сучасних аналітичних середовищ в освітній процес економічних спеціальностей.

Використання автентичних матеріалів у викладанні англійської мови студентам університетів нелінгвістичних спеціальностей: нейродидактична та мотиваційна перспектива

Наталія Картун — 2026-04-24

Запропонована стаття є спробою авторів узагальнити наявні наукові дослідження щодо використання автентичного мовного матеріалу у викладанні англійської мови студентам, спеціальності яких не пов’язані з лінгвістикою, лінгводидактикою чи методикою викладання іноземних мов. Поглиблений аналіз низки найсучасніших міжнародних та вітчизняних досліджень у галузі дидактики та нейролінгвістики допоміг інтегрувати кілька існуючих підходів до використання автентичного мовного матеріалу в освітньому процесі з метою усунення існуючого розриву між усталеною академічною системою та реальними комунікативними викликами, які породжує професійне середовище. Для досягнення цієї мети автори проводять комплексний аналіз педагогічних, когнітивних та мотиваційних наслідків використання автентичних матеріалів у заняттях зі студентами різних спеціальностей.

На основі результатів аналізу наукової літератури та емпіричних даних, отриманих під час експерименту в умовах аудиторних занять, а також враховуючи специфіку навчальних програм і методів оцінювання знань, дослідники пропонують структуровану модель використання автентичних матеріалів на заняттях. У зв'язку з цим введення поняття «нейрокогнітивний каркас» виглядає одночасно природним та інноваційним, що є науковою новизною роботи. Особливе значення в дослідженні надається явищам «мультимодальності» та «емоційної залученості», які інтегровані у спеціально розроблені професійно-орієнтовані завдання, що, на думку авторів, значно підвищує ефективність навчання. Як висновки автори ставлять питання про те, що використання автентичних матеріалів на заняттях з професійно забарвленим контекстом має бути систематичним та природним, оскільки вони самі по собі є мотиваторами навчання, засобами активізації когнітивної діяльності та позитивними факторами підвищення професійно-детермінованої комунікативної компетентності.

Міждисциплінарний інтегративний підхід як фактор підвищення ефективності професійної адаптації студентів першого курсу технічних спеціальностей

Юрій Бурєнніков — 2026-04-24

У статті обґрунтовано застосування інтегративного підходу до викладання навчальних дисциплін «Вступ до фаху», «Нарисна геометрія та інженерна графіка», «Вища математика», «Інформаційно-комп’ютерні технології в машинобудуванні», що реалізується на засадах горизонтальної міждисциплінарної інтеграції. Реалізацію підходу розглянуто на прикладі підготовки бакалаврів за спеціальністю «Прикладна механіка» в межах освітньо-професійної програми «Комп’ютеризовані технології та мехатронні системи в машинобудуванні».

Визначено, що концептуальною основою запропонованого підходу є використання базової теми «Технологічний процес» у дисципліні «Вступ до фаху», що забезпечується модернізацією алгоритму викладання дисципліни «Нарисна геометрія та інженерна графіка» шляхом введення на початковому етапі навчання тем, спрямованих на формування здатності до інтерпретації графічного відображення процесів механічної обробки. Одночасне вивчення в межах дисципліни «Вища математика» тем, зміст яких корелює з матеріалом нарисної геометрії та вступу до фаху, сприяє розвитку просторового й абстрактного мислення, поглибленню розуміння потреби у фундаментальних знаннях для інженерної практики. Інтеграція з дисципліною «Інформаційно-комп’ютерні технології в машинобудуванні» сприяє формуванню цілісного уявлення про комп’ютеризовані технології в машинобудуванні.

Показано, що використання горизонтальної міждисциплінарної інтеграції змісту фундаментальних, загальноінженерних і спеціальних дисциплін на першому курсі підготовки бакалаврів машинобудівного профілю сприяє підвищенню ефективності викладання дисципліни «Вступ до фаху», орієнтації у змісті спеціальності та прискоренню професійної адаптації здобувачів освіти.