Педагогіка безпеки

Онтологокерована система аналізу звітної документаціїяк інструмент моніторингу та забезпечення безпеки в освітніх закладах

Віталій Приходнюк — 2025-11-03

В статті досліджуються основи створення онтологокерованої системи аналізу звітної документації як інструменту ефективного моніторингу безпеки в освітніх закладах України. Враховуючи нормативні вимоги України, здійснено розробку концептуальної моделі онтології, яка формалізує ключові поняття та вимоги щодо безпеки. На прикладі звітної документації регіональних відділень МАН представлено архітектуру онтологокерованої системи, що автоматизує аналіз та обробку даних, підвищуючи точність і оперативність моніторингу. Окремо оцінено перспективи впровадження таких систем у практику українських освітніх закладів з метою покращення управління безпекою та підвищення рівня захисту учасників освітнього процесу.

Особливості підготовки технічних спеціалістів у закладах вищої освіти України в контексті загальних європейських тенденцій

Тетяна Архіпова — 2025-11-03

Наразі світові соціально-економічні тенденції активізували процес інформатизації суспільства в Україні. Сучасна концепція роботи сучасних закладів вищої освіти базується на активному використанні інноваційних цифрових інструментів та інформаційно-комунікативних технологій. При цьому під час підготовки технічних фахівців значних змін зазнали ролі викладачів і здобувачів вищої освіти. Також змінився арсенал цифрових інструментів та інформаційних освітніх технологій, які застосовуються в процесі реалізації освітньо-професійних програм і робочих програм навчальних дисциплін. Для реалізації освітніх та управлінських процесів підготовки здобувачів технічних спеціальностей за освітніми програмами використовується комплексний підхід з використання цифрових інструментів, який передбачає одночасне застосування комплексу різноманітних методик з їхнього застосування. Якість засвоєння навчальних матеріалів, які пропонується для вивчення студентам в процесі дистанційного та змішаного навчання через особисті кабінети єдиної клієнт-серверної системи «JetIQ», розробленої у Вінницькому національному технічному університеті інтегрованої інформаційної екосистеми «Електронний університет», можна відстежити та проаналізувати за документами фіксації успішності відповідними деканатами. Аналіз отриманих результатів показав, що результати успішності під час навчання за різними формами навчання не мають суттєвих розбіжностей. Отже, запропонований підхід може бути використаний як для дистанційної, так і для змішаної форм навчання. Аналіз власного досвіду викладачів доводить, що найкращі результати з формування професійних компетентностей у здобувачів вищої освіти досягаються за умови поєднання цифрових інструментів із власними методиками викладання за змішаною формою навчання.

Інтернет-залежність серед студентів: симптоми, наслідки та методи подолання

Інна Віштак — 2025-11-03

У статті розглянуто проблему інтернет-залежності серед молоді, зокрема студентів, яка набуває все більшої актуальності у сучасному цифровому світі. Проаналізовано основні симптоми та негативні наслідки цього розладу, включаючи зниження академічної успішності, емоційне виснаження, соціальну ізоляцію, порушення сну та психічні розлади. Особлива увага приділяється факторам, що сприяють розвитку інтернет-залежності, таким як емоційна нестабільність, тривожність, низька самооцінка та бажання уникнути труднощів реального життя. Запропоновано ефективні методи профілактики та корекції залежності, що базуються на комплексному підході до психологічної підтримки, навчання цифровій гігієні та розвитку навичок саморегуляції.

Метою роботи є дослідження впливу інтернет-залежності на студентську молодь, виявлення основних чинників її розвитку, аналіз соціальних, психологічних та академічних наслідків, а також розробка ефективних підходів до профілактики та подолання цього розладу.

На основі проведеного аналіз запропоновано профілактику рекомендації щодо інтернет-залежності серед студентів, що вимагають комплексного підходу, який включає розвиток самоусвідомлення, цифрової грамотності та навичок саморегуляції. Важливу роль у цьому процесі відіграють освітні установи, що можуть забезпечити доступ до кваліфікованих психологічних консультацій та створити умови для здорового цифрового середовища.

Вплив академічної доброчесності на професійне становлення майбутніх фахівців

Максим Бєсєда — 2025-11-03

Стаття присвячена дослідженню впливу академічної доброчесності на процес професійного становлення майбутніх фахівців. В умовах сучасного освітнього простору дотримання принципів академічної доброчесності є не лише етичною нормою, а й фундаментальною умовою формування професійної етики, відповідальності та компетентності. У статті розглянуто сутність поняття «академічна доброчесність», проаналізовано її ключові принципи та визначено їхній взаємозв’язок із професійними якостями, необхідними для успішної кар’єри. Акцентовано, що дотримання принципів академічної доброчесності сприяє розвитку критичного мислення, здатності до аналізу та об’єктивної оцінки інформації, що є важливим для прийняття виважених рішень у майбутній професійній діяльності. Обґрунтовано, що порушення академічних стандартів, зокрема плагіат і шахрайство, не лише дискредитують здобувача освіти, а й призводять до відсутності глибоких знань, навичок та особистісної відповідальності, що негативно впливає на його конкурентоспроможність на ринку праці.

Окрема увага приділена необхідності інтеграції принципів академічної доброчесності в освітній процес, з метою формування у здобувачів усвідомлення її значення для їхнього професійного та особистісного зростання. Сформовано висновок про те, що академічна доброчесність є невід’ємною складовою підготовки висококваліфікованих, чесних і соціально відповідальних фахівців. Зазначено напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку ефективних механізмів впровадження культури академічної доброчесності в закладах вищої освіти.

Використання педагогічних методів для формування етичних цінностей через академічну доброчесність

Євгеній Кулібаба — 2025-11-03

Стаття присвячена дослідженню ролі педагогічних методів у формуванні етичних цінностей здобувачів вищої освіти через призму академічної доброчесності. В умовах модернізації освітнього простору України академічна доброчесність розглядається як ключовий інструмент виховання відповідальності, чесності та професійної етики майбутніх фахівців. У статті визначено сутність поняття «академічна доброчесність», проаналізовано її базові принципи та обґрунтовано зв’язок із моральними та професійними якостями особистості. Особливу увагу приділено педагогічним методам, які сприяють інтеграції принципів академічної доброчесності в навчальний процес, зокрема проблемному навчанню, дискусіям, проєктній роботі та методам рефлексії. Показано, що їхнє системне використання розвиває критичне мислення, здатність до об’єктивного аналізу інформації та формує внутрішню мотивацію до дотримання етичних норм. Обґрунтовано, що порушення академічних стандартів, таких як плагіат чи фальсифікація, не лише знижує якість підготовки фахівця, а й підриває його конкурентоспроможність на сучасному ринку праці. Зроблено висновок, що ефективне застосування педагогічних методів у поєднанні з принципами академічної доброчесності є необхідною умовою формування висококваліфікованих, морально стійких і соціально відповідальних професіоналів. Запропоновано напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку практичних рекомендацій щодо впровадження культури академічної доброчесності у вищій освіті.

Психологічні механізми впливу емоційного інтелекту на управлінські процеси в закладах освіти

Олексій Жмурко — 2025-11-03

Стаття присвячена дослідженню психологічних механізмів впливу емоційного інтелекту на управлінські процеси в закладах освіти. В умовах трансформації системи управління та підвищення вимог до ефективності освітнього середовища емоційний інтелект розглядається як важливий ресурс оптимізації професійної діяльності керівників та педагогічних колективів. У статті визначено сутність поняття «емоційний інтелект», проаналізовано його ключові компоненти та розкрито їхній зв’язок із прийняттям управлінських рішень, мотивацією, комунікацією та подоланням конфліктних ситуацій. Особливу увагу приділено психологічним механізмам регуляції емоцій, емпатії, самоконтролю та соціальної взаємодії, які безпосередньо впливають на якість управління закладом освіти. Показано, що розвиток емоційного інтелекту сприяє підвищенню рівня довіри, створенню позитивного психологічного клімату та формуванню лідерського потенціалу управлінців. Обґрунтовано, що нехтування розвитком емоційної компетентності може призводити до деструктивних управлінських практик, зниження мотивації персоналу та конфліктності в колективі. Зроблено висновок, що інтеграція розвитку емоційного інтелекту в управлінську діяльність є необхідною умовою ефективності освітнього менеджменту та стійкого розвитку закладів освіти. Запропоновано напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку практичних програм підвищення емоційної компетентності керівників і педагогічних працівників.

Методологічні засади підготовки фахівців сфери охорони здоров’я до роботи в умовах кризових ситуацій

Марія Шостацька — 2025-11-03

Стаття присвячена дослідженню методологічних основ професійної підготовки фахівців сфери охорони здоров’я до діяльності в умовах кризових ситуацій. Актуальність проблеми зумовлена зростанням частоти та масштабів глобальних і локальних криз: пандемій, воєнних дій, техногенних і природних катастроф, реагування на які потребує від медичних працівників високого рівня готовності, адаптивності та професійної стійкості. В роботі обґрунтовано значення інтеграції різних методологічних підходів у процесі підготовки майбутніх лікарів. Особливу увагу приділено аналізу змісту й ролі аксіологічного, компетентнісного, системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та синергетичного підходів, які у своїй сукупності забезпечують формування цілісної моделі професійної підготовки медичних кадрів. Показано, що реалізація цих підходів сприяє розвитку ключових компетентностей: клінічного мислення, комунікативності, рефлексивності, стресостійкості та здатності до прийняття ефективних рішень у кризових умовах. Обґрунтовано, що системне впровадження методологічно виважених освітніх стратегій забезпечує не лише якість професійної освіти, а й формує гуманістичний світогляд, етичну відповідальність та готовність медиків діяти в екстремальних обставинах. Запропоновано напрями подальших досліджень, пов’язані з розробленням моделі реалізації інтегрованих підходів у медичній освіті та створенням інструментів оцінювання рівня готовності фахівців до кризової діяльності.

Технологічна культура як важливий складник професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін

Роман Горбатюк — 2025-11-03

У статті розкрито сутність і значущість технологічної культури як важливого складника професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін. Актуальність проблеми зумовлена системним оновленням природничих знань, активним розвитком інформаційних та освітніх технологій, поширенням інноваційних підходів до організації навчального процесу, що вимагають від учителя вміння ефективно інтегрувати сучасні технологічні рішення в освітню практику. Особливий наголос зроблено на необхідності збереження культурних цінностей, формуванні екологічного світогляду учнів і впровадженні принципів сталого розвитку. Ефективність реалізації будь-яких інноваційних процесів у шкільній природничій освіті безпосередньо залежить від здатності педагога діяти в інноваційному режимі, оперативно реагувати на зміни соціальних запитів та освітнього середовища. Визначено, що технологічна культура педагога є складною інтегративною характеристикою, яка охоплює професійні знання, ціннісно-світоглядні орієнтири, комунікативні й організаційні навички, а також здатність до критичного мислення та творчого пошуку інноваційних рішень у педагогічній діяльності. Охарактеризовано функції технологічної культури вчителя. Зазначено, що технологічна культура є не лише елементом професійної компетентності, а й базовою умовою реалізації інноваційних змін у сучасній школі. Особливу увагу приділено взаємозв’язку технологічної культури з якістю природничої освіти. В умовах цифровізації суспільства, розвитку безвідходних та екологічно безпечних технологій, зростає потреба у вчителях, які не просто володіють сучасними технологічними інструментами, а здатні адаптувати їх до потреб учнів і цілей навчального процесу. Технологічна культура виступає не лише індикатором професійної компетентності, а й визначальним чинником конкурентоспроможності сучасного вчителя природничих дисциплін. Вона забезпечує здатність педагога ефективно діяти в умовах змін, розробляти й упроваджувати інноваційні рішення, сприяти розвитку наукового та екологічного мислення учнів, а також виступає основою для подальшої модернізації природничої освіти в Україні.