Педагогіка безпеки

Особливості застосування онтолого-керованого підходу до аналізу убезпечення закладів освіти

2025-04-24T15:53:10+03:00

У статті окреслено особливості застосування онтолого-керованого підходу до аналізу убезпечення закладів освіти. Визначено основні аспекти щодо онтологічного моделювання в сфері убезпечення освітнього середовища в цілому, зокрема в контексті оцінювання загроз, прогнозування ризиків і розробки ефективних механізмів їхньої мінімізації. Визначено основні принципи побудови онтологічних моделей, що дозволяють формалізувати знання про небезпеки та способи їхнього запобігання, а також забезпечити інтеграцію цих моделей у цифрові інструменти для моніторингу та управління закладами освіти. Розглянуто ключові компоненти онтологічних систем, що включають визначення категорії ризиків, виявлення взаємозв’язків між загрозами, автоматизований аналіз ситуацій і формування рекомендацій для ухвалення управлінських рішень. Обґрунтовано можливості застосування онтолого-керованого підходу для розробки адаптивних стратегій реагування на деякі загрози та виконання динамічної корекції на основі здійсненого аналізу.

Отримані результати демонструють перспективність онтолого-керованого підходу для аналізу убезпечення закладів освіти та підкреслюють його значення для підвищення стійкості освітніх установ до сучасних загроз, оскільки такий підхід забезпечує не лише систематизацію знань у суб’єктів навчання, адміністрації закладу освіти та викладацького складу про безпеку, а й ефективність управління нею, створюючи умови для стратегічного планування, оперативного реагування та впровадження інноваційних методів захисту освіти. Тому, використання онтолого-керованого підходу для аналізу убезпечення закладів освіти є ефективним інструментом систематизації знань про будь-які загрози, методи з їхнього запобігання та механізми реагування на надзвичайній ситуації. Завдяки структурованому представленню інформації, можна глибше зрозуміти взаємозв’язки між фізичними, технічними, організаційними та людськими факторами небезпеки.

Перспективами подальших досліджень є обґрунтування та розроблення теоретико-методологічних засад комплексних онтологічних моделей безпеки, що охоплюють усі аспекти убезпечення закладів освіти: фізичну, інформаційну безпеку, психологічний комфорт, правові аспекти та реагування на кризові ситуації.

Евристичні завдання як засіб формуванні технічної компетентності майбутніх фахівців професійної освіти

2025-04-24T16:27:55+03:00

Сучасний етап розвитку техніки характеризується потребою у висококваліфікованих спеціалістах, здатних оперативно адаптуватися до швидких змін виробничих умов. Проблема підготовки фахівців професійної освіти, здатних оперативно реагувати на динамічні зміни ринку праці, визначають пошук нових засобів розвитку їх технічних професійно-орієнтованих компетентностей, що знайшло відображення у нормативних документах: Професійний стандарт «Педагог професійної освіти», Стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Випускники цієї спеціальності забезпечують підготовку робітників і спеціалістів середньої ланки в у закладах професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти.

Метою статті є пошук ефективного педагогічного інструментарію формування компонентів технічної компетентності майбутніх фахівців професійної освіти в інформаційно-освітньому середовищі закладів вищої освіти.

На основі аналізу поняття «технічна компетентність», зіставлення компетенцій і трудових функцій майбутніх фахівців професійної освіти була висунута гіпотеза про використання евристичних завдань, як ефективного педагогічного засобу формування технічної компетентності майбутніх фахівців професійної освіти. Виявлено основні функції евристичних завдань та визначено їх вплив на формування компонентів технічної компетентності (когнітивного, операційного, мотиваційно-рефлексивного, виробничо-емпіричного). Проведений експеримент з використання евристичних завдань в умовах Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка показав, що рівень технічної компетентності в експериментальній групі зріс порівняно з контрольною на 13,5%, що доводить правомірність вибору евристичних завдань, як засобу формування технічної компетентності майбутніх фахівців професійної освіти.

Педагогічне спілкування в системі комунікативних компетентностей викладача ЗВО

2025-04-25T09:39:17+03:00

У статті розкрито один із найважливіших аспектів педагогіки вищої школи – педагогічне спілкування, яке дає можливість викладачеві об’єднати й подати наукову інформацію як цілісну систему, виділити в ній основне, розкрити свою позицію в доведенні, а студентам допомагає критично осмислити й засвоїти навчальний матеріал, що подається, усвідомити й оцінити його, відкинувши другорядне. Педагогічне спілкування забезпечує обмін інформацією, співпереживання, пізнання особистості, самоутвердження, продуктивну взаємодію, тому воно є поліфункціональним. Незважаючи на те що вимоги до ефективності професійно-педагогічного спілкування зросли, реальна практика часто свідчить про невідповідність рівня психолого-педагогічної підготовки викладачів вищої школи вимогам, що висуваються до них у наш час. Наголошено, що для правильної організації процесу продуктивного професійного педагогічного спілкування викладачеві важливо чітко розуміти його структуру. Увагу зосереджено на таких компонентах педагогічного спілкування: мета та зміст акту педагогічної взаємодії; комунікативні засоби, що застосовуються в цьому акті взаємодії; функції, що виконуються поточним актом взаємодії; стилі педагогічної діяльності та спілкування; застосовувані під час спілкування педагогічні технології. В результаті аналізу наукових джерел схарактеризовано систему стилів педагогічного спілкування, особливості яких залежать від обставин та індивідуальних характеристик його учасників. Підкреслено, що від обраного викладачем стилю роботи залежить не тільки те, які взаємини сформуються зі студентами, а й ставлення студентів до знань і безпосередньо до самого освітнього процесу. Зроблено висновок про те, що успішність педагогічної діяльності багато в чому залежить і від рівня комунікативної культури та компетентності педагога, який повинен володіти багатьма комунікативними й перцептивними навичками і уміннями, вміти грамотно подавати матеріал і володіти мовними та комунікативними компетентностями, враховувати індивідуально-психологічні та когнітивні особливості студентів.

Психологічні аспекти дистанційного навчання: мотивація, самоорганізація та підтримка студентів

2025-04-25T10:12:31+03:00

У статті розглянуто психологічні аспекти дистанційного навчання, зокрема його вплив на мотивацію, самоорганізацію та психологічну підтримку студентів. Охарактеризовано чинники, що визначають рівень мотивації студентів у дистанційному форматі навчання, зокрема внутрішні й зовнішні стимули до навчальної діяльності. Зазначено, що самоорганізація, включаючи навички тайм-менеджменту, самоконтролю та саморегуляції, є ключовим компонентом успішного опанування навчального матеріалу в умовах віддаленого навчання. Окрему увагу приділено важливості психологічної підтримки студентів з боку викладачів, родини та однолітків, що сприяє зниженню рівня стресу, підвищенню мотивації та створенню відчуття спільноти. Підкреслено, що навички самоорганізації дозволяють студентам ефективніше планувати свій навчальний час та дотримуватися навчального плану. Водночас, своєчасна психологічна підтримка допомагає запобігти емоційному вигоранню та підтримує позитивний настрій, необхідний для продуктивного навчання. Наголошено на необхідності розробки ефективних методик збереження психологічного благополуччя студентів у дистанційному навчанні. Зроблено висновок, що комплексний підхід до підтримки студентів, який охоплює мотиваційні, організаційні та психологічні аспекти, сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу. Зокрема, важливим є впровадження інтерактивних інструментів для підтримки комунікації та зворотного зв'язку між викладачами та студентами. Також доцільним є розширення доступу до психологічних консультацій та тренінгів з управління стресом для студентів, які навчаються дистанційно. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема вивчення впливу цифрових технологій, довгострокових психологічних наслідків дистанційного навчання та розробки адаптивних освітніх моделей для різних категорій студентів.

Молодь і суспільство в умовах технократичних змін і перспективи гуманістичних тенденцій розвитку

2025-04-25T10:27:31+03:00

Актуальність дослідження обумовлена сучасним станом професійної освіти, рівень якої визначає компетентність і конкурентоспроможність молодих фахівців на ринку праці. Науково-технічна революція призвела до формування та розвитку людського суспільства, рушійною силою якого є знання – ноосфери. На земній кулі створюється «інтегральний інтелект». «Інтегральний інтелект» – розвиток ідеї про ноосферу. Практично людство вже створило комплексну систему різноманітних знань, яка за допомогою штучного інтелекту інтегрує попередні та генерує нові знання.
Наразі сучасні цифрові технології кардинально змінюють всю систему освіти, яка стає більш якісною та конкурентною, і сприяють стрімкому розвитку науково-технічного прогресу. Загальновідомо, що освіта – це процес і результат засвоєння людиною системи наукових знань, умінь і навичок і формування певного рівня її творчої та розумово-пізнавальної діяльності, а також моральної й естетичної культури, які комплексі визначають її соціальні особливості та творчі здібності. Під час освітнього процесу відбувається аналіз і передача знань попередніх поколінь і синтез нових знань нашими сучасниками.
Сучасні цифрові технології максимально спростили доступ усіх членів суспільства до нових знань. Отже, завданням освіти є формування у них як на початку, так і розвиток впродовж всього життя загальнокультурних і професійних компетенцій з застосування цифрових технологій в усіх сферах діяльності людини з допомогою застосування цих технологій в освітньому процесі. Тому, значний інтерес викликає аналіз філософських ідей про роль науково-технічного прогресу, технологій, машин і механізмів у життєдіяльності людини під час подальшого розвитку людства. Адже, технократизм, як суспільне явище, почав чинити негативний вплив на гуманістичні тенденції розвитку освіти в умовах переходу суспільства до інформаційного етапу розвитку.
Тому, надзвичайно важливим досягненням людства стало наразі усвідомлення та визнання загальноприйнятих гуманістичних ідеалів, їхнє досягнення на основі суспільної згоди, соціального партнерства та забезпечення умов сталого розвитку. З урахуванням цієї концепції здійснено аналіз особливостей сучасної цивілізації, що детермінуються розвитком науково-технічного прогресу.

Роль системного та синергетичного підходів у фундаменталізації математичної підготовки майбутніх технічних фахівців

2025-04-25T12:21:57+03:00

У статті розглянуто проблему фундаменталізації математичної підготовки майбутніх технічних фахівців як головний чинник підвищення якості освіти. Досліджено, що математична підготовка майбутніх технічних фахівців поєднує в собі як статичну, так і динамічну складові, що зумовлює необхідність використання різних методологічних підходів до її реалізації., автори підкреслюють, що математична підготовка виступає не лише як система теоретичних знань, але і як основа розвитку аналітичного мислення, здатності розв’язувати професійні завдання та будувати математичні моделі. У роботі особлива увага приділяється методологічним аспектам, а саме – застосуванню системного та синергетичного підходів до організації математичної підготовки. Системний підхід постає як інструмент упорядкування навчального процесу, що забезпечує ієрархічну структуру знань, логічну послідовність їхнього викладання.

Визначено, що системний підхід забезпечує структурованість освітнього процесу, чітку взаємодію його елементів та ієрархічну організацію знань. Він дозволяє трактувати математичну підготовку як цілісну систему, що складається з взаємопов’язаних елементів, таких як зміст, методи, технології навчання та суб’єкти освітнього процесу. Завдяки системному підходу математична підготовка набуває цілісності, що сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу студентами технічних спеціальностей. Синергетичний підхід детермінує механізми самоорганізації, адаптивності та динамічного розвитку математичної підготовки в умовах змінного середовища. Освітній процес через призму синергетичного підходу постає як відкрита система, здатна до саморозвитку, що дозволяє забезпечити якісний професійний розвиток майбутніх фахівців. Синергетичний підхід має свою цінність при дослідженні динамічних процесів, таких як вивчення диференціальних рівнянь, теорії хаосу та математичного моделювання реальних процесів у технічних науках.

Автори аналізують диференціальні рівняння як приклад використання синергетичного підходу, демонструючи залежність розв’язку від початкових умов, У роботі підкреслено, що ефективна математична підготовка передбачає збалансовану реалізацію системного та синергетичного підходів.

Розвиток критичного мислення та медіаграмотності як основи формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій

2025-04-25T12:43:21+03:00

Стаття присвячена дослідженню ключової ролі розвитку критичного мислення та медіаграмотності у формуванні культури безпеки майбутніх фахівців у сфері цифрових технологій. В умовах стрімкого поширення інформаційних технологій та зростання кіберзагроз, здатність фахівців до аналізу інформації, оцінки її достовірності, виявлення маніпуляцій та усвідомленого використання медіаресурсів набуває особливої актуальності. У статті розглянуто сутність понять «критичне мислення» та «медіа грамотність», проаналізовано різні підходи до їх визначення в науковій літературі. Підкреслено взаємозв’язок критичного мислення з творчістю та креативністю, що дозволяє генерувати нові ідеї та розглядати проблеми з різних точок зору. Наведено важливі критерії критичної оцінки, такі як адекватність оціночного судження, що залежить від актуальності концептуального ідеалу, верифікації припущень, логічності аргументації та врахування контексту. Окрему увагу приділено поширеним помилкам у процесі критичного мислення, таким як порушення фактичної точності та ігнорування контексту, що призводять до хибних висновків. Обґрунтовано необхідність інтеграції розвитку критичного мислення та медіаграмотності в освітні програми для майбутніх фахівців з цифрових технологій як фундаментальної основи їхньої професійної безпеки. Сформовано висновок про важливість формування у них здатності не лише споживати, але й критично оцінювати та безпечно використовувати цифрову інформацію, протистояти дезінформації та кіберзагрозам. Зазначено напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку ефективних інтегрованих навчальних програм у цій сфері.

Організація науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти в контексті сучасних освітніх технологій

2025-04-25T13:31:24+03:00

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти організації науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти в контексті сучасних освітніх технологій. Висвітлено, що науково-дослідна діяльність є основним механізмом розвитку критичного мислення, оскільки передбачає не лише отримання нових знань, але й їхню перевірку, системний аналіз та узагальнення. Обґрунтовано ефективність використання таких освітніх технологій під час організації дослідницької роботи, як групові дискусії, аналіз кейсів, дебати, ігрове моделювання, «перевернуте навчання». Проаналізовано закордонний досвід організації науково-дослідної діяльності в університетах США, Канади та Західної Європи, де акцентується увага на системному зв’язку теорії та практики, використанні інтерактивних форм роботи, що сприяють формуванню власної наукової позиції здобувача. Підкреслено, що саме через науково-дослідну діяльність відбувається індивідуалізація освітнього процесу та розвиток здатності здобувачів освіти до самостійної дослідницької роботи. Зроблено висновок, що правильно організована науково-дослідна діяльність є не лише ефективним способом формування професійних компетентностей, але й важливим інструментом підготовки фахівців до безперервної самоосвіти впродовж життя.

Tрансформація компетентнісного підходу в умовах цифрового суспільства як основа модернізації підготовки фахівців з електроенергетики в закладах вищої освіти

2025-04-25T14:24:48+03:00

Стаття присвячена дослідженню трансформації компетентнісного підходу в контексті цифрового суспільства та його ролі як основи модернізації підготовки фахівців з електроенергетики у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, що змінюють вимоги до професійних компетентностей енергетиків. Метою статті є обґрунтування впливу цифрової трансформації на зміст, методи та структуру підготовки майбутніх фахівців галузі та визначення потенціалу оновленого компетентнісного підходу для якісної модернізації освітнього процесу. У статті констатовано глибокий і системний вплив цифрової трансформації на всі аспекти підготовки фахівців з енергетики, включаючи необхідність інтеграції цифрових технологій у фахову підготовку, оновлення змісту базових курсів, забезпечення міждисциплінарності, створення методичних рекомендацій для використання цифрових платформ та симуляторів, впровадження інтерактивних методів навчання, забезпечення мобільності та гнучкості освітніх траєкторій, оновлення освітніх програм, посилення взаємодії з ІТ-сферою та промисловістю, а також формування цифрової освітньої екосистеми. Доведено ефективність компетентнісного підходу та запропоновано перспективи подальшого підвищення ефективності практичної підготовки через використання прямого підключення до систем управління енергетичними об’єктами та візуалізації виробничих процесів.