Педагогіка безпеки

Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з професійної освіти засобами цифрових технологій

2024-03-20T11:27:16+02:00

Актуальність дослідження обумовлена сучасним станом освіти як соціального інституту, який визначає професійний успіх та конкурентоспроможність молоді на ринку праці. Компетентнісний підхід у сфері освіти є одним з ключових напрямків удосконалення вищої освіти в Україні. Цей підхід сприяє реалізації концепції гуманістичної освіти, передбачаючи підготовку кваліфікованих фахівців, що володіють не лише глибокими знаннями у своїй професії, але й здатні орієнтуватися в суміжних галузях, готові до постійного професійного розвитку та соціальної та професійної мобільності.

У статті розглянуто зміст професійної компетентності майбутніх фахівців з професійної освіти, а також висвітлено принципи та підходи, спрямовані на її формування засобами цифрових технологій. Визначено, що професійна компетентність майбутніх фахівців з професійної освіти є інтегративною та динамічною характеристикою особистості, що базується на комплексі спеціальних знань, практичних умінь, навичок, а також особистісних якостей. Аналіз практики використання цифрових технологій в навчанні підтвердив їх значний потенціал у реформуванні змісту, форм та методів навчання студентів. Зазначено, що побудова навчальної взаємодії на принципах системності, інтегративності, професійної спрямованості, інтерактивності, рефлексії, індивідуалізації навчання та соціальної відповідальності, а також застосування положень компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів сприятиме підготовці висококваліфікованих фахівців, які володіють широким спектром знань та професійних умінь, виявляють здібності до вдосконалення трудового процесу за допомогою новітніх технологій і мають здатність до саморозвитку.

Перспективами дослідження є розробка моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з професійної освіти засобами цифрових технологій та організація педагогічного експерименту для визначення її дієвості.

Перспективи застосування віртуального лабораторного стенда «Дослідження та оцінювання електромагнітного поля на робочих місцях»

2024-03-20T11:38:38+02:00

У даній статті розглядаються переваги застосування віртуального лабораторного стенда для виконання лабораторної роботи на тему «Дослідження та оцінка електромагнітного поля на робочих місцях», яка входить в навчальну програму дисципліни «Охорона праці в галузі та цивільний захист». Виконуючи цю лабораторну роботу, студент має ознайомитися з вимогами стосовно електромагнітного поля та провести контроль рівнів напруженості на робочих місцях. На основі отриманих результатів студент повинен зробити висновок щодо можливості або неможливості роботи в таких умовах, а також розробити заходи та засоби для досягнення нормативних параметрів.

Метою цієї статті є висвітлення основних можливостей застосування віртуального лабораторного стенда для виконання лабораторної роботи на тему «Дослідження та оцінка електромагнітного поля на робочих місцях» з нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі та цивільний захист».

У статті надано огляд вікон та інструкції щодо застосування розробленої комп’ютерної програми для віртуального лабораторного стенда. Описано ключові можливості цієї програми, такі як наявність теоретичних матеріалів щодо виконання лабораторної роботи, деталізоване відтворення зовнішнього вигляду та елементів управління реального обладнання, реалізація математичних моделей залежностей між вхідними та вихідними параметрами, можливість повертатися до будь-якого етапу виконання даної лабораторної роботи та продовжувати її з будь-якого пункту, а також можливість зберігати результати у вигляді текстового файлу для підготовки звіту.

Встановлено, що застосування подібних технологій з інших лабораторних робіт із дисципліни «Охорона праці в галузі та цивільний захист» вимагають проведення подальших досліджень.

Формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій

2024-03-20T13:02:38+02:00

У статті проаналізовані зміст та складові педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій, а також її роль у професійному становленні майбутнього магістра. Автори роблять акцент на важливості розвитку ключових компетенцій, таких як креативність, критичне мислення та комунікативні навички, які є визначальними формуванні індивідуального професійного стиля.

Обґрунтовано, що ефективне формування педагогічної компетентності передбачає використання комплексу методологічних підходів, таких як компетентісний, системний, особистісно-орієнтований, діяльнісний та ресурсний. Необхідність такого комплексного підходу визначається метою досягнення оптимальних результатів у вдосконаленні фахової підготовки студентів у ЗВО. В межах зазначених підходів визначені конкретні умови, які потрібно враховувати при розробці моделі розвитку педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій. Запропонована поетапна модель формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій. Зазначається, що успішне впровадження цієї моделі можливе лише за умови комплексного підходу, спрямованого на розвиток як педагогічної, так і професійної компетентності майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій.

Перспективи майбутніх наукових досліджень полягають і визначенні педагогічних умов, спрямованих на цілеспрямований розвиток педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій.

Вдосконалення організації дозвілля студентів закладів вищої освіти

2024-03-20T13:29:04+02:00

У сфері вищої освіти зосередженість на академічних досягненнях часто затьмарює не менш важливий аспект цілісного розвитку особистості, який неможливий без ефективного використання вільного від навчання часу. У цій статі досліджується трансформаційний потенціал триденного ретріту як унікального та важливого дозвілля для сприяння цілісному особистому розвитку студентів університету. Заглиблюючись у планування, виконання та стійкий вплив таких відступів, цей комплексний аналіз має на меті пролити світло на шляхи, за допомогою яких університети можуть переосмислити освіту за межами аудиторії, розкриваючи повний потенціал своїх студентів.

Покращення дозвілля студентів вищих навчальних закладів для розвитку особистості передбачає мультидисциплінарний підхід із залученням експертів із психології, освіти, соціології та суміжних галузей. Мета подібних заходів полягає в тому, щоб надати студентам всебічний, збагачувальний досвід, який сприяє особистому зростанню, самосвідомості та загальному благополуччю під час триденного ретріту.

Крім того залучення в якості учасників та організаторів подібних заходів експертів та чинних спеціалістів різних компаній дозволить поглибити та розширити співпрацю університетів із стейкхолдерами, що, в свою чергу, сприятиме посиленню позицій навчального закладу на освітній ниві, а самих студентів зробити конкурентно-спроможними на сучасному ринку праці.

Педагогічні умови формування графічної компетентності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій засобами цифрових технологій

2024-03-20T12:11:24+02:00

У статті розглянуто актуальну проблему визначення педагогічних умов, які забезпечують формування у майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій графічної компетентності засобами цифрових технологій та інших професійних якостей, необхідних для провадження успішної професійної діяльності в сучасному цифровому світі.

Для визначення педагогічних умов формування у майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій графічної компетентності засобами цифрових технологій був використаний метод опитування та незалежних експертних оцінок.

Із 11 запропонованих для експертного оцінювання педагогічних умов було відібрано чотири, що мають високий та дуже високий ступінь узгодженості думок експертів. Тому вважаємо, що позитивний вплив на формування графічної компетентності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій засобами цифрових технологій матимуть такі педагогічні умови: створення умов для розвитку пізнавального інтересу та забезпечення мотивації до провадження професійної діяльності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій; готовність науково-педагогічних працівників сприяти розвитку графічної компетентності здобувачів; поступовий розвиток графічної компетентності як невід’ємної складової професійної компетентності здобувача; використання інноваційних педагогічних технологій з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів.

Використання інноваційних педагогічних технологій з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій з метою формування їх графічної компетентності засобами цифрових технологій має ряд переваг, зокрема: підвищення якості освіти, розвиток творчих здібностей та самостійності здобувачів, підвищення мотивації до навчання тощо. Серед перспективних з метою формування графічної компетентності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій засобами цифрових технологій виокремлено: інтерактивні технології, які дозволяють студентам активно взаємодіяти один з одним в процесі опанування навчального матеріалу, зокрема, метод мозкового штурму, метод проєктів тощо; ігрові технології, серед яких перспективними вбачаємо дидактичні ігри, сценарні ігри, ігри-симуляції тощо; технології дистанційного навчання, як засіб вдосконалення графічних вмінь та навичок; технології проблемного навчання, які дозволяють розвивати критичне мислення, творчі здібності та практичні навички здобувачів.

Методика використання проблемного навчання на лекційних заняттях з теоретичної механіки

2024-03-20T12:30:50+02:00

У статті обґрунтовано необхідність реалізації творчого інженерного мислення у здобувачів вищої освіти при вивченні дисципліни «Теоретична механіка». Наведено приклади проблемних питань та способи їх вирішення за допомогою аналізування запропонованих гіпотез.

Метою статті є обґрунтування наведеної методики використання проблемного навчання на лекційних заняттях з теоретичної механіки з використанням активних методів навчання.

Основною метою вищої освіти є формування у здобувачів компетентностей, які дозволять їм постійно розвиватися і адаптуватися до сучасних вимог в умовах постійного розвитку промисловості. Основний акцент робиться не лише на засвоєнні знань, а й на їх творчому застосуванні, здатності вирішувати нові завдання, аналізувати різні варіанти та досягати оптимальних результатів. Розв’язування інженерних проблем (задач) у форматі ділової гри або ігрового заняття відкриває та розвиває творчість у здобувачів, допомагаючи їм розкрити свій потенціал та розвинути необхідні навички. Цей підхід сприяє виникненню інноваційних ідей і підвищує мотивацію для вирішення складних завдань. В результаті, учасники отримують не лише творчість, але й професійні навички, які є ключовими у роботі. Робота здобувачів на таких заняттях включає в себе ряд дій, які спрямовані на поглиблення знань, закріплення їх у практичних ситуаціях та розвиток особистісних якостей, таких як самостійність, творчість, відповідальність, планування роботи, вміння швидко адаптуватися до змін і вносити корективи в процес роботи. Важливою є також активна участь студентів у цьому процесі, яка сприяє їхньому інтелектуальному зростанню та розвитку.

Проблемне навчання – це методика в освіті, що активно залучає студентів до пошуку, аналізу та розв’язання реальних проблем або ситуацій, які виникають у контексті вивчення конкретної теми чи дисципліни. Основні аспекти проблемного навчання включають:

активну участь студентів – у проблемному навчанні студенти виступають як активні учасники навчального процесу. Вони спрямовані на самостійне вивчення матеріалу, вирішення проблемних завдань та спільну дискусію;
стимулювання критичного мислення – сприяє розвитку критичного мислення у студентів. Вони навчаються аналізувати інформацію, висувати гіпотези, розв'язувати проблеми та аргументувати свої думки;
колаборативне навчання – де часто використовуються групові проекти або завдання, що сприяє розвитку комунікативних навичок, співпраці та взаємодопомоги між студентами;
інтердисциплінарний підхід – може охоплювати різні аспекти з різних дисциплін, що дозволяє студентам розглядати проблему з різних точок зору та застосовувати знання з різних областей;
розвиток самостійності та ініціативи – цей метод навчання стимулює самостійність та ініціативу студентів. Вони навчаються самостійно знаходити інформацію, формулювати запитання та шукати власні шляхи розв’язання проблем;
застосування навичок у реальному житті – сприяє розвитку навичок, які можна застосувати у реальних життєвих ситуаціях. Воно допомагає студентам розуміти, як їхні знання можуть бути корисними у практичній діяльності.

Ці аспекти дозволяють проблемному навчанню бути ефективним методом навчання, що сприяє глибокому засвоєнню матеріалу та розвитку ключових компетенцій у студентів.

Проєктування освітніх ігор як шлях до самовиховання та самовдосконалення здобувачів вищої освіти

2024-03-20T12:44:38+02:00

У статті розглядається доцільність використання гейміфікації в закладах вищої освіти, з метою покращення якості освіти в цілому та сприяння самовихованню та самовдосконалення здобувачів вищої освіти. Пояснюється ідея проєктування освітніх ігор здобувачами вищої освіти для розвитку навиків самовихованню, критичного мислення, креативного сприйняття та творчих навичок. Автори аналізують роль та значення освітніх ігор для формування та прєктування навичок самовиховання та самовдосконалення.

Мета статті полягає в обґрунтування доцільності використання освітніх ігор як засобу самовиховання та самовдосконалення здобувачів вищої освіти.

Визначена роль самовиховання в професійному самовдосконаленні майбутніх фахівців, розкриті фактори, що сприяють самовдосконаленню, обґрунтувана актуальність та ефективність методів самовиховання. Сучасні освітні технології роблять процес створення освітніх ігрор простішим та ефективнішим. Для того щоб створити освітню гру-вікторину чи гру-симуляцію достатньо розробити сюжет, геймплей та використати онлайн-застосунок. Врахуючи різноманітних методики для гейміфікації в освітньому середовищі, створення освітніх ігор може бути здійснене як викладачами, так і студентами. Наведено приклад використання освітньої гри в контексті самовиховання здобувачів вищої освіти. Результати досліджень можуть бути корисними для педагогів, які цікавляться інноваційними методами організації освітнього процесу та підтримки особистісного зростання здобувачів вищої освіти у ЗВО.

Формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій як наукова проблема

2024-03-20T13:04:07+02:00

У статті розглянуто актуальну проблему формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій, які навчаються у технічних закладах вищої освіти. Здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження, зокрема термінів: комп’ютерна грамотність, кіберграмотність, інтернет-грамотність, електронна грамотність, інформаційна грамотність, цифрова грамотність, кібербезпека (cyber safety). Останній термін набув застосування в західних науковців, які розглядають його в контексті використання цифрових технологій та комп’ютерів. Тому вони розуміють кібербезпеку як формування безпечної поведінки в онлайн середовищі, ґрунтуючись на відповідальному користуванні Інтернетом та мобільними технологіями, а також впроваджені заходів, які протидіють можливим ризикам. Запропоновано вживання поняття цифрової грамотності, оскільки воно включає в себе не лише вміння використовувати комп’ютерні технології, але й здатність аналізувати інформацію в онлайн середовищі, з урахуванням соціальних, культурних, політичних та освітніх аспектів у своїй професійній діяльності.

Отримані в результаті аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми формування культури безпеки професійної діяльності результати свідчать про те, що, незважаючи на певні досягнення, цей напрямок не отримав концептуальної чіткості. Наразі навіть термін «культура безпеки професійної діяльності» не має науково обґрунтованого визначення. Теоретичні пошуки вказують на потребу в уточнення його змісту та структури. Зокрема, для фахівців у галузі цифрових технологій, розуміння та впровадження культури безпеки стає невід’ємною частиною їхнього професійного розвитку. Це передбачає не лише технічні навички, але й глибоке розуміння та внутрішню адаптацію цінностей та підходів, що сприяють забезпеченню кібербезпеки в сучасному цифровому середовищі з одного боку, а з іншого – дотримання вимог щодо організації праці в процесі професійної діяльності.