@article{Шукатка_2018, title={Філософсько-педагогічні витоки сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці}, volume={3}, url={https://pedbezpeka.vntu.edu.ua/index.php/pb/article/view/63}, DOI={10.31649/2524-1079-2018-3-1-075-083}, abstractNote={<p>У статті здійснено загальний аналіз філософсько-педагогічних витоків сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці. Встановлено актуальність проблеми збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді.</p> <p>Підсумовано, що підвищена увага до здоров’язбережувального аспекту професійної підготовки майбутніх фахівців пояснюється двома обставинами: в умовах постіндустріалізму найважливішим ресурсом розвитку є людські здібності, реалізація яких у соціальній практиці забезпечується соматичним, психічним і моральним здоров’ям індивіда; по-друге, важливість зазначеного аспекту обумовлюється тим, що фундаментальна підготовка індивіда до систематичного, стратегічного збереження та зміцнення власного здоров’я дає змогу майбутнім фахівцям використовувати можливості, що відкриваються постіндустріальною модернізацією, в інтересах власного розвитку. Встановлено, що ідея здроров’ятворення не є винятково продуктом сучасної педагогічної свідомості. Її витоки сягають ранніх етапів цивілізаційного розвитку.</p> <p>Розглянуто ідеї здоров’язбереження, характерні для Західної та Східної цивілізацій. Встановлено, що Західній цивілізації притаманні способи укріплення здоров’я пов’язані з фізичною активністю. Підсумовано, що на відміну від окреслених оздоровчих засобів, ті що використовувалися на Сході, переслідували іншу мету – поліпшити загальний стан організму, привести його до гармонії з оточенням. Здійснено теоретичний аналіз літературних джерел щодо трактування здоров’язбереження у працях відомих філософів. Підсумовано, що історія виникнення вчення про здоров’я виходить за межі медицини, конкретизуючи не лише медичні, а й педагогічні відомості та загальнолюдську, філософську думку.</p> <p>Узагальнено, що значний крок в усвідомленні ідеї здоров’ятворення зроблено в античній Греції і Римі. Античне уявлення про здоров’язбережувальну підготовку особистості базувалося на усвідомленні необхідності досягнення оптимуму у співвідношенні тілесної і духовної природи людини. Таке бачення проблеми збереження та зміцнення здоров’я віддзеркалює цілісну єдність людини як суб’єкта індивідуального здоров’ятворення.</p> <p>Список посилань</p> <p>Башавець, Н. А. (2012). <em>Теоретико-методичні засади формування культури здоров’язбереження як світоглядної орієнтації студентів вищих економічних навчальних закладів</em>. (Автореф. дис. докт. пед. наук). Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса.</p> <p>Бобрицька, В. І. (2006). <em>Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук</em>. (Автореф. дис. докт. пед. наук). Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ.</p> <p>Воронін, Д. Є. (2006). <em>Формування здоров’язберігаючої компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання</em>. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Херсонський державний університет, Херсон.</p> <p>Заюков, І. В. (2017). Вплив освіти на здоров’я зайнятого населення України в аспекті його самозбереження. <em>Педагогіка безпеки</em>, 2, 14-20, https://doi.org/10.31649/2524-1079-2017-2-2-14-20.</p> <p>Ігнащук, О. В. (2014). Застосування історичного підходу в становленні уявлень про формування здорового способу життя. <em>Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія</em>, 42, ч. 2, 117-121.</p> <p>Кобилянський, О. В., & Заюков І. В. (2016). Педагогічні та соціально-економічні аспекти самозбереження здоров’я зайнятого населення України. <em>Педагогіка безпеки</em>, 1, 59-66,</p> <p>https://doi.org/10.31649/2524-1079-2016-1-1-59-66.</p> <p>Мартинів, О. М. (2015). <em>Формування культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей на засадах міждисциплінарної інтеграції</em>. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Тернопільський національний педагогічний  університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль.</p> <p>Никифоров, Г. (Ред.). (2003). <em>Психология здоровья</em>. СПб.: Питер.</p> <p>Окса, М. М., Пряннікова, А. В., & Кучина, Л. І. (2001). <em>Впровадження ідей козацької педагогіки в сучасній школі</em>. Мелітополь, Б. в..</p> <p>Платен, М. (1901). <em>Новый способъ лѣчения. Настольная книга для здоровых</em><em>ъ</em><em> и больныхъ</em> (Т. 1). С.-Петербургъ: Типографія Книгоиздательского Т-ва «Просвѣщеніе».</p> <p>Степин, В. С. (2006). <em>Философия науки. Общие проблемы</em>. Москва: Гардарики.</p> <p>Тюмасева, З. И. (2004). <em>Словарь-справочник современного общего образования: акмеологические, валеологические и экологические тайны</em>. СПб.: Питер.</p>}, number={1}, journal={Педагогіка безпеки}, author={Шукатка, Оксана}, year={2018}, month={Чер}, pages={75–82} }